У палаці на Поділлі під шаром штукатурки знайшли напис арабською в’яззю. У тексті згадується османський султан

Про це розповіли на сторінці Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника.

Плиту з арабською в’яззю під шаром штукатурки виявили під час ремонту в лівому крилі палацу, де зараз туалетна кімната, у 2022 році. Далі на схід від неї знайшли сліди ще однієї схожої забіленої плити.

Фахівці припустили, що спершу приміщення слугувало напіввідкритою верандою, у стіні якої були вмонтовані дві кам’яні плити, декоровані написами арабською в’яззю.

Розчищена плита стала предметом дослідження. Спершу спеціалісти провели її заміри та сфотографували текст. Далі почали шукати перекладача. За припущенням, напис був зроблений османською. Тож по консультації звернулися до професора Мехмета Челєнка з університету Улудаг, що в турецькому місті Бурса.

Він надіслав латинську транслітерацію тексту. На думку професора та його помічників, напис виконаний османською мовою, а в тексті згадується султан Ахмед III та Сілахдар Дамад Алі-паша (мученик Алі-паша), який був великим візиром під час правління першого між 1713 і 1716 роками.

Також фотографії кривчицьких плит надіслали до професора Університету Газі в Анкарі Мехмета Хаккі Сучина. Йому вдалося підготувати повніший варіант латинської транслітерації османського тексту та переклад англійською мовою.

Українською текст можна перекласти так:

«Дорогоцінний султан світу, Полюс часу Ахмед Хан, який був звільнений від світу горя свого часу.

Поки світ наповнений смутком і горем, 

не залишилося жодної крупинки горя, всі були повні радості.

[відсутнє] Вічне і дорогоцінне Право

День і ніч мої руки й язик голосили

Стільки ж, скільки труднощів, боїв і битв

Тепер запанували слухняність і спокій.

[відсутнє] Далеко від будь-якої помилки

Ця молитва у всіх на язиці вранці й ввечері.

Сила долі Королівства свідчить про це

Така освідчена людина, як великий візир, була його нареченим

[відсутнє] і його візир Алі-паша

Ім’я його в усіх світах згадують добром.

Своїми доброчесними заходами він зробив мир у світі,

[відсутнє] йому підвладні були всі створіння світу».

Як зауважили у музеї, знахідка потребує подальшого вивчення. Зокрема, ще необхідно очистити від шарів штукатурки другу плиту. Фахівці припускають, що відкритий у майбутньому текст, можливо, додасть розуміння щодо написаного.

Наразі, якщо підтримати думку професора Челєнка, то згадка про султана Ахмеда III (1703–1730) вказує на те, що плити не пов’язані з періодом існування Провінція Османської імперії, що існувала на території Поділля з 1672 до 1699 року. Також відома як Кам’янецький (Подільський) пашаликПодільського еялету, пояснили в музеї.

Найімовірніше, зазначають фахівці, вмонтовані у стіни кривчицького палацу плити первісно були встановлені в Хотині.

Саме за часу правління Ахмеда III проводилась масштабна перебудова Хотинської Нової фортеці на початку XVIII століття. Кам’янець же, за Карловицькою мирною угодою, ще в 1699 році повернувся до складу Речі Посполитої.

Водночас рід Крупенських походить із Бессарабії. Під час побудови палацу у Кривчику вже в ХІХ столітті, послуговуючись модою на орієнталізм, Крупенські могли використати як декор кам’яні османські плити, що були демонтовані російським гарнізоном з одного із турецьких об’єктів у Хотинській фортеці, пояснили в музеї.

Поки що музей запланував розчистити другу плиту та виготовити їхні гіпсові копії, які можна буде розмістити в експозиції.

Більше про палац

Палац належав родині генерала Михайла Крупенського і був зведений у 2-й половині ХІХ століття в неоготичному стилі. У 1917 році його розкрали. Останній нащадок графського роду після жовтневого перевороту втік за кордон.

Згодом у палаці облаштували будинок відпочинку на 47 місць, у якому жителі навколишніх сіл мали право відпочивати безплатно, але по людині від села.

З кінця 1970-х у пам’ятці архітектури розташовується психоневрологічний інтернат.