У вас міг бути близнюк, який так і не народився. Науковці з Нідерландів стверджують, що це можна вирахувати за ДНК
Науковці з Нідерландів повідомили про відкриття спільної генетичної мутації в усіх однояйцевих близнюків. Вона може пояснити, чому такі люди мають ідентичну зовнішність і чи могли ви мати близнюка, але він з певних причин «зник» ще в утробі матері.
Дослідження було оприлюднене 28 вересня у науковому виданні Nature Communications, а більше про нього повідомляє LiveScience.
Однояйцеві близнюки виникають з однієї заплідненої яйцеклітини — зиготи, яка ділиться на дві або більше частин. Народжені з них діти мають ідентичний набір генів, тому в них однакові стать і зовнішність. Але чому саме зигота може ділитися, наука поки не відповіла.
Поширеним є погляд, згідно з яким народження однояйцевих близнюків — явище випадкове. Воно доволі рідкісне (три-чотири випадки на тисячу новонароджених), а шанси його виникнення — приблизно однакові незалежно від країни.
Останнє цікаво тим, що народження різнояйцевих близнюків (коли запліднюються дві різні яйцеклітини) частіше спостерігається в країнах, що розвиваються: приміром, у Японії таке стається десь п’ять разів на тисячу новонароджених, а в Індії — від 15 і більше.
Науковці з Амстердамського вільного університету у своєму новому дослідженні стверджують, що однояйцеві близнюки мають унікальні генетичні «маркери». Щоб встановити це, вони зосередилися на так званих Епігенетика — наука, що вивчає спадкові зміни у фенотипі (зовнішньому вигляді) або в експресії генів, що зумовлені іншими механізмами, ніж зміна послідовності нуклеотидів ДНКепігенетичних змінах ДНК близнюків.
Епігенетичні модифікації, якщо спрощено, відповідають за активацію або деактивацію певних генів, водночас вони залишаються в послідовності ДНК і, отже, можуть передаватися наступним поколінням.
Науковці проаналізували дані про понад шістьох тисяч людей — як одно-, так і різнояйцевих близнюків, а також їхніх членів сімей. У всіх однояйцевих близнюків виявили одні й ті ж механізми Метилювання ДНК — модифікація молекули ДНК без зміни її нуклеотидної послідовності. Основний механізм епігенетикиметилювання ДНК, яких не спостерігали в інших учасників вибірки.
Метилювання, характерне для однояйцевих близнюків, охопило 834 гени, що відіграють важливу роль у рості, розвитку й сполученості клітини людського організму. А отже, аналіз цих генів дозволяє (з точністю 80%) визначити, чи народилася людина з поділеної зиготи.
Це цікаво тому, що десь у 12% вагітність у людей починається з розвитку більш ніж одного плоду, але лише у 2% випадків народжується більше однієї дитини. Цей природний механізм має назву «синдром близнюка, що зникає» (vanishing twin).
Можливо, ви також могли мати однояйцевого близнюка, але він з тих чи інших причин не народився. Це можна було б дізнатися, проаналізувавши вашу ДНК — хоча в дослідженні нідерландських науковців це прямо і не вказується.
Щоправда, поки незрозуміло, чи метилювання конкретних генів призводить до народження однояйцевих близнюків — чи, навпаки, метилювання генів є наслідком поділу зиготи. Науковці планують дослідити свою гіпотезу експериментально — на тваринах і людських клітинах.