У ЄС зібрали експертів з кібербезпеки, щоб допомогти Україні відбити можливі атаки
У відповідь на запит України у ЄС зібрали групу швидкого реагування на кіберзагрози, щоб допомогти держустановам протистояти ймовірним атакам.
Про це пише Politico.
Заступник міністра оборони Литви Маргіріс Абукявічюс повідомив, що групу експертів з кібербезпеки зібрали Литва, Нідерланди, Польща, Естонія, Румунія та Хорватія. Ці країни під керівництвом Литви входять команди швидкого реагування та взаємодопомоги у сфері кібербезпеки (CRRT).
Групи швидкого реагування дозволяють державам-членам допомагати одне одному, колективно реагувати на кіберінциденти тощо. Однак CRRT може надавати допомогу іншим державам, установам ЄС, а також партнерам. Такі групи швидкого реагування діють завдяки об'єднанню експертів з країн-учасниць.
Абукявічюс сказав, що європейські чиновники ще уточнюють з Україною деталі щодо того, скільки та яких експертів нададуть для операції. Зокрема розглядають варіант із відправленням кіберкоманди до України, але все залежатиме від типу запитуваної підтримки.
Нагадаємо, Держспецзв'язку попередило про можливі нові атаки на українські сайти, заплановані на 22 лютого. Команда реагування на комп'ютерні надзвичайні події України (CERT-UA) знайшла повідомлення про оренду серверів для підготовки нових атак на вебсайт державного, банківського секторів та сектору оборони. Схоже, що атаки повинні здійснити Deface ㅡ хакерська атака, коли головна сторінка сайту замінюється на іншу (часто з якимось провокативним повідомленням), а доступ до решти сайту блокується, або матеріали сайту видаляютьсядефейс сайтів, що розміщуються в зоні .ua.
Попередні кібератаки
Остання масштабна кібератака на сайти держорганів сталася 15 лютого. Два великі банки ㅡ «ПриватБанк» та «Ощадбанк» ㅡ кілька годин мали проблеми з банкоматами й терміналами самообслуговування, а також мобільними додатками. Окрім того, зник доступ до їхніх сайтів, ресурсів Міноборони та ЗСУ. Кібератаку фіксували й на стратегічно важливому «Українському радіо» та порталі «Дія».
Міністр внутрішніх справ України Денис Монастирський заявив, що ця кібератака стала найбільшою в історії України, відбивати її допомагали американські фахівці. А втім, вона не вдалась: особисті дані та кошти громадян, держави й українського бізнесу на банківських рахунках захищені та збережені.
Перед цим масштабну кібератаку на урядові ресурси фіксували 14 січня. Тоді постраждали вебресурси Кабінету міністрів, Міністерства освіти і науки, Міністерства закордонних справ, Міністерства у справах ветеранів, Державної служби надзвичайних ситуацій, Міністерства енергетики тощо.
На частині ресурсів на головній сторінці розмістили повідомлення російською, українською та польською мовами про нібито витік приватних даних українців.
Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров та Служба безпеки України одразу запевнили, що витоку персональних даних не сталося.
У СБУ згодом заявили, що виявили окремі ознаки причетності до інциденту хакерських груп, пов’язаних зі спецслужбами РФ. Про таке говорять і в Мінцифри.