У ЗСУ запрацювала служба військового капеланства

Про це повідомила заступниця міністра оборони Ганна Маляр.

«Ми запускаємо її (службу капеланства — ред.) тоді, коли вона потрібна найбільше нашим захисникам і захисницям. Всі вони стали прикладом вірності, незламності та мужності, однак нашим воїнам також необхідна підтримка», — написала Маляр.

За словами посадовиці, бувають моменти, коли військовим потрібно, щоб їх вислухали і щоб з ними «говорили про сенси».

«Це те, що не може дати ніхто з друзів, ані з рідних, це можуть дати тільки капелани, через ту довіру, якою вони користуються», — вважає заступниця міністра оборони.

Маляр подякувала Верховній раді за ухвалення закону про військове капеланство, а також капеланам «за те, що вони ризикують своїм життям, є частиною обороноздатності держави, що вони підтримують наш найбільшу та найважливішу цінність, якою є наші воїни, наші люди».

Хто такі капелани?

Це священнослужителі, які поєднують свій церковний сан з іншою діяльністю. Капеланом може бути громадянин України з вищою богословською освітою, який є священнослужителем зареєстрованої в Україні церкви чи релігійної організації та який отримав мандат від власної церкви на право здійснювати капеланську діяльність.

Що передувало?

У листопаді 2021 року Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт про створення в Україні Служби військового капеланства.

Так, документ передбачає створення Служби військового капеланства як структурного підрозділу у складі військових формувань ЗСУ та закріплення статусу військових капеланів як військовослужбовців.

Крім того, закон передбачає запровадження відповідних квот конфесійного представництва та мандату на право здійснення військової капеланської діяльності.

У ЗСУ зазначали, що згідно із законопроєктом, кількість військових капеланів не може становити менше ніж 0,15% від граничної чисельності службовців для Збройних Сил, Нацгвардії, Держприкордонслужби та інших законних військових формувань.