Учені вперше відновили ДНК комах, застиглих у бурштині. То що, «Парк Юрського періоду» — не така вже й вигадка?

У романі й фільмі «Парк Юрського періоду» вчені змогли відтворити динозаврів за допомогою фрагментів їхньої ДНК, що збереглася в бурштині. Щось подібне — але на комахах — вдалося здійснити вченим із Боннського університету в Німеччині. То що, наукова фантастика набагато реальніша, ніж вважалося раніше?

Уміння відновлювати ДНК організмів, які жили на нашій планеті мільйони років тому, збагачує наше розуміння того, чим і як жила Земля до існування людей. Сучасні технології дозволяють отримувати ДНК із високою точністю з викопних решток тварин — як-от кісток. А от із деревної смоли, яка застигає й утворює бурштин, — ні.

Думка про те, що бурштин може зберігати рештки доісторичних істот, стала популярною після виходу в 1990 році науково-фантастичного роману Майкла Крайтона «Парк Юрського періоду». За його мотивами Стівен Спілберґ зніме відомі однойменні фільми. Утім у реальності вченим не вдавалося не те що відтворити динозаврів, а й просто видобути ДНК із бурштину.

Зразки застиглої деревної смоли, в якій перебували плоскоходи. Одні зразки збирали в 2013 році, інші — у 2017-му. А в 2019-му спробували видобути з них рештки ДНК комахPeris D, Janssen K. et al. / PLOS One, 2020

Девід Періс та Кетрін Янсен із Боннського університету в Німеччині все ж спробували перевірити, чи може генетичний матеріал живих істот зберігатися в деревній смолі. Для цього вони зібрали плоскоходів, або так званих амброзійних жуків, застиглих у смолі бурштинового дерева на Мадагаскарі, тримали ці зразки в лабораторії протягом 2-6 років, а потім спробували видобути з них ДНК.

З’ясувалося, що ДНК у зразках усе ще зберігалося, хоча і у вкрай нетривкому стані. Застиглу смолу не можна прибирати спиртовмісними речовинами, бо ті водночас руйнуватимуть і ДНК (і це частково може пояснити, чому раніше нікому не вдавалося цього зробити). А для того, щоб повністю відновити ДНК комахи, процес ПЛР довелося повторити багато разів.

Періс і Янсен, попри успіх експерименту, не змогли визначити, як довго зразки ДНК все ж можуть зберігатися в бурштині. І хоча, як кажуть автори, їхній метод відновлення ДНК цілком можна застосовувати на практиці для вивчення комах, щодо давніших істот — як-от тих самих динозаврів — він навряд чи буде корисним.

У березні ми розповідали, що китайські палеонтологи знайшли у бурштині з М'янми найменшого динозавра. Він розміром, як сучасна колібрі-бджола, 5-6 сантиметрів. Тоді вчені не повідомляли, чи вдалося їм видобути ДНК цієї істоти, але наголосили, що бурштин є цінним джерелом інформації про минуле нашої планети.