Українці попри війну майже не змінили оцінку свого добробуту, проте знизили запити — опитування
Самооцінка свого добробуту в українців практично не змінилася після повномасштабного російського вторгнення. Але соціологи пояснюють це тим, що запити людей під час війни суттєво знизились, і вони частіше задовольняються тим, що мають.
Про це свідчить опитування, проведене Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).
Так, частка респондентів із дуже низьким рівнем фінансового становища на травень 2023 року становить 7%, тоді як перед вторгненням цей показник був 9%.
Однак автори опитування зазначають, що потрібно враховувати також 33% респондентів із «низьким» добробутом.
Тобто загалом наразі в Україні 39% мають «дуже низький» або «низький» добробут. Але перед вторгнення аналогічний показник становив 41%.
Частка людей із «середнім» добробутом у період між лютим 2022-го і травнем 2023 року була доволі стабільною — на рівні 35-36%.
Частка людей із «високим» добробутом становила 22% перед вторгненням, після нього вона знизилася до 16-17%, але станом на травень 2023 року повернулася до рівня 23%.
Крім того, гірше оцінюють своє становища жінки: 45% мають «низький» або «дуже низький» достаток порівняно з 32% чоловіків, але різниця насамперед актуальна для людей від 40 років.
Також гірше оцінюють свій добробут старші за віком респонденти, мешканці півдня і сходу та респонденти без вищої освіти.
Чому війна не погіршила самооцінку добробуту?
Як пояснюють у КМІС, попри Інші опитування КМІС показує, що 64% українців відчувають зниження доходу, а 27% унаслідок вторгнення втратили роботуоб’єктивне зниження доходів двох третин населення України самооцінка добробуту майже не змінилася, бо запити людей під час війни суттєво знизилися: вони частіше задовольняються тим, що мають, і вважають, що їм вистачає на їжу чи одяг навіть за істотного зниження доходів.
Завдяки власним фізичним та емоційним ресурсам і волі до Перемоги, а також завдяки потужній підтримці наших західних друзів українці демонструють стійкість у перенесенні складнощів сьогодення для досягнення омріяної мети — вигнання ворогів, відбудови України та повноцінного приєднання до європейської родинизаступник виконавчого директора КМІС Антон Грушецький
Методологія дослідження
Опитування провели впродовж 26 травня — 5 червня 2023 року методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів.
Загалом опитано 2013 респондентів, які мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (від 18 років) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (в межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року).
До вибірки не входили жителі територій, що тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, місто Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон.