В Австралії відкрили новий вид орлів, які існували понад 20 млн років тому. Це одні з найстаріших орлиноподібних у світі

На півдні Австралії науковці виявили рештки невідомого досі виду хижого птаха віком 25 мільйонів років. З’ясувалося, що вони належать одному з найстаріших у світі орлиноподібних, які мешкали на Землі в період пізнього Геологічна епоха, що почалася 33,9 мільйона років тому і завершилася 23,03 мільйона років тому.олігоцену.

Про це повідомила пресслужба Університету Фліндерса, яка здійснила дослідження. Його опублікували 27 вересня у науковому журналі Historical Biology.

Рештки птаха науковці виявили випадково на березі обмілілого озера ще у 2016 році під час дослідження давньої екосистеми півдня Австралії. Тоді територію материка вкривали густі ліси, які нині замінилися протяжними пустелями й чагарниками.

Збереглися 63 кістки скелета давнього орлиноподібного птаха. З них випливає, що відкритий вид — названий У перекладі з давньогрецької — «давній яструб лісу»Archaehierax sylvestris — був меншим за найбільшого хижого птаха сучасної Австралії — Його довжина може перевищувати метр, а вага сягати до шести кілограміворла австралійського. Але на той час він був, імовірно, найбільшим з-поміж інших подібних видів.

«Довжина його лап становила 15 сантиметрів, що дозволяло хапати велику здобич. Великі сумчасті хижаки того часу були за розміром як малі собаки чи великі коти, тому Archaehierax однозначно був крутіший за них усіх», — каже співавтор дослідження доцент Тревор Ворсі.

А полювати Archaehierax sylvestris доводилося в непростих як для великих птахів умовах: високі густі дерева ускладнювали політ. Науковці кажуть, що птах був для цього пристосований: мав короткі крила і водночас довгі ноги.

«Поєднання цих чинників дозволяє припустити, що Archaehierax був вправним, але не дуже швидким літуном і, найімовірніше, нападав із засідки», — каже провідна авторка дослідження, докторка філософії Еллен Метер.

Дослідники наголошують: Archaehierax sylvestris був у свою добу на вершині харчового ланцюга, і цих птахів навряд чи тоді водилося багато. Тож знайти його рештки, та ще й добре збережені — це справжня удача.

А втім, у науковій публікації автори не дають відповіді, що ж сталося з відкритим видом орлиноподібних і коли він міг зникнути. Лише зазначають, що він належав до окремої родини цих птахів і навряд чи залишив по собі прямих нащадків.