В Італії припинять цензурувати фільми з моральних та релігійних міркувань. Така практика діяла ще з 1914 року
Влада Італії скасувала закон про цензуру кінематографу, який діяв ще з 1914 року. За останні 77 років «жертвами» цього закону стали сотні італійських та закордонних фільмів, серед них є й номінанти на «Оскар».
Про це пише The Guardian.
За законом про цензуру кіно від 1914 року влада Італії мала право вирізати сцени з фільмів або повністю забороняти кінокартини до прокату. Здебільшого фільм цензурували через еротичні сцени чи показ насильства. Однак могли обмежити показ і з релігійних та політичних міркувань.
За даними проєкту CineCensura, після Другої світової війни в Італії зазнали цензури 274 італійські фільми, 130 американських фільмів та 321 кінострічка з інших країн.
Найбільш гучним прикладом є цензурування еротичної драми італійського режисера Бернардо Бертолуччі «Останнє танго в Парижі» 1972 року. Стрічка отримала номінацію на «Оскар» (за найкращу чоловічу роль у виконанні Марлона Брандо), але на батьківщині її повністю заборонили до перегляду.
Суд в Італії постановив знищити всі копії кінокартини та залишити лише три екземпляри, які повинні були зберігатися як «свідчення злочину». Однак із 1987 року фільм знову дозволили показувати.
Останній випадок цензурування фільму в Італії стався у 2012 році. Тоді в країні заборонили до показу хоррор Morituris режисера Раффаеле Піккіо через графічність насилля у стрічці.
В Італії тепер не буде контролю за фільмами?
Ні, певна форма контролю все ж залишається. Наприклад, фільми мають випускати з відповідними віковими категоріями. Спеціальна комісія із 49 експертів визначатиме, яку саме категорію отримає стрічка. До неї входитимуть як працівники кіноіндустрії, так і спеціалісти з інших галузей. Водночас ця комісія не зможе втручатися у свободу художників та блокувати випуск нового фільму з моральних чи релігійних міркувань.