В новий рік — з новою мовою. Як нарешті вивчити іноземну

Серед різноманітних новорічних традицій є одна не найочевидніша, яка єднає людей різних культур, — записувати в плани на новий рік вивчити нарешті якусь іноземну мову. І часто це бажання кочує зі списку в список із року в рік. Як же нарешті вивчити ту мову?
Разом з Goethe-Institut в Україні ми з’ясували, скільки часу знадобиться на вивчення іноземної, від чого залежить прогрес, як подолати мовний бар’єр та чи можна вповні опанувати нову мову за серіалами чи додатками.
Чи не запізно мені починати вчити мову?
Вважається, що чим раніше людина починає вивчати мову, тим краще і тим легше вона засвоюється. Однак це стосується лише фонетики, тобто звучання мови, пояснює Сергій Данилов, нейрофізіолог та СЕО компанії Beehiveor. Приблизно до 20 років мозок людини набагато пластичніший, він легше засвоює фонетичні особливості. Тож якщо ви вивчаєте іноземну мову змалку, вам буде значно легше говорити нею без акценту.
Вивчення граматики, лексики, культурних компонентів залежить від того, як людина взагалі вміє навчатися, каже Данилов. Чим дорослішими ми стаємо, тим кращими стають стратегії навчання, тобто методи й прийоми запам’ятовування нової інформації. Більше шансів знайти те, що підходить саме вам. Відповідно, з віком вивчати мову може бути навіть легше.
Від чого залежить швидкість та легкість опанування мови?
Докторка філологічних наук, професорка та викладачка Goethe-Institut в Україні Марія Іваницька виділяє три аспекти.
Перший — це ваша мотивація. Треба чітко визначити, для чого ви вчите мову, якою є ваша мета. Можливо, мова потрібна вам для навчання чи роботи за кордоном, для спілкування з іноземними партнерами чи клієнтами, щоб читати книжки в оригіналі або слідкувати за закордонними медіа, щоб поглибити свої враження від подорожей тощо. Від мети залежатиме стратегія навчання: на що слід звертати увагу, де і з ким краще вчитися. Якщо людина потрапляє у таке становище, що без знань мови ніяк не обійтися, вона швидше заговорить, аніж коли вчитиме мову без конкретної мети, запевняє Іваницька.
Про важливість внутрішнього стимулу каже і психологиня Марина Діденко, яка займається проблемами особистісного розвитку та професійного зростання. «Якщо ми не розуміємо, навіщо ми це робимо і куди йдемо, шлях буде як у всім відомого їжачка з туману. І все буде дуже повільно», — каже Діденко.
Другий аспект — це вміння вчитися. Треба бути допитливим, наполегливим, дисциплінованим, не боятися складних завдань. Важливим є і вміння вчити. Щороку з’являється багато нових методів та інструментів для навчання, тож вчитися треба всім, навіть вчителям. Спеціально для вчителів Goethe-Institut розробив курси підвищення кваліфікації. Наприклад, спрямовані на викладання для дітей та підлітків — із залученням сучасних диджитальних методів.
Третій аспект — це схильність до мов. Деякі люди справді можуть вивчити іноземну мову швидше за інших. Важливим є і попередній досвід. Чим більше мов ви знаєте, тим легше вам вчити нові. Наприклад, якщо ви в школі вчили англійську, а тепер беретеся за німецьку, то зможете базуватися на подібних словах та структурах. Залежить це і від тренування пам’яті. Поліглоти краще засвоюють нові мови саме тому, що постійно тренують свою пам’ять.
Скільки часу мені знадобиться на вивчення мови?
Окрім індивідуальних особливостей, це залежить від рівня мови, який ви хочете опанувати. Згідно з CEFR, Загальноєвропейськими рекомендаціями з мовної освіти, існує шість рівнів володіння іноземною мовою — А1, А2 (початкові), В1, В2 (середні), С1, С2 (високі). Кожен рівень вимагає певної кількості годин навчання. Наприклад, для оволодіння елементарним рівнем мови (А1) потрібно близько 140 академічних годин, пояснюють в Goethe-Institut.
Також важлива інтенсивність обраного курсу: на стандартних курсах один підрівень вчать понад два місяці, на інтенсивних – місяць, а на суперінтенсивних — три тижні.
Краще вчитися самостійно чи з викладачем?
Супровід фахівця, принаймні на деяких етапах, справді важливий, говорить Марина Діденко. За її словами, мова і мовлення — це основи комунікаційного процесу, а комунікація без взаємодії сторін неможлива. Якщо ми вивчаємо мову самостійно, то у кращому випадку матимемо хороший словниковий запас, але точно не почнемо говорити.
Крім того, вчитель допоможе подивитися на процес збоку, дасть нам об’єктивну оцінку, зворотний зв'язок, пояснить помилки, підкреслить важливі акценти і допоможе побачити прогрес, що вкрай необхідно для підтримки і розвитку власної мотивації.
Дуже важливо, щоб фахівець підійшов вам на особистісному рівні, щоб він викликав довіру, щоб вам було комфортно взаємодіяти. Вивчення мови — це дуже інтимний процес, пояснює Діденко, бо людина перебуває у слабкій, незахищеній позиції. Людина вже може мати керівну посаду і тут раптом опиняється в позиції, де потрібно слухатись, виконувати завдання, чути критику та отримувати оцінки. Це неймовірно важко психологічно, тому важливо знайти «свого» викладача.
Крім того, під час вивчення мови важливим є культурний контекст, запевняє Марія Іваницька. Наприклад, у Берліні вітаються фразою Guten Tag!, а у Відні чи Мюнхені, де говорять тією ж німецькою мовою, вітаються фразою Grüß Gott! Або інший приклад: якщо ви пишете листа австрійцю, то у звертанні бажано вказувати його титул чи ступінь, зокрема й магістра. Такі регіональні особливості навряд описуватимуть у підручниках чи обговорюватимуть у розмовних клубах, тож їх якраз може пояснити викладач.
Підручники, спікінг-клаби чи серіали на Netflix — з чого мені починати?
Загалом це залежить від вашої мети, але у більшості випадків важливе комплексне навчання, зазначає Марія Іваницька. Серіали та книжки дадуть вам нову лексику, однак не навчать говорити. У спікінг-клабі можна навчитися говорити, однак без розширення лексикону це навряд матиме багато сенсу.
Є 4 основних види мовленнєвої діяльності: аудіювання, читання, говоріння та письмо. І під час вивчення нової мови важливо розвивати їх всі паралельно. І це не обов’язково має бути так само нудно, як було у школі. Підходи до викладання не стоять на місці. У типові групові чи індивідуальні курси зараз інтегрують і сучасні інструменти, як-то додатки або онлайн-завдання.
Наприклад, в Padlet ви можете разом з одногрупниками коментувати певні висловлювання чи картинки, в Jamboard — спільно писати тексти, а в Kahoot — проходити тест-змагання, який урізноманітнює процес перевірки знань.
Інтерактивні вправи та ігри вчителі можуть створити на платформах LearningApps та Wordwall. Для вивчення мов задіюють і соцмережі. Наприклад, безплатно покращувати свою німецьку разом з Goethe-Institut можна в Youtube, TikTok та Instagram. А також через ігри — захищаючи місто від злого скорпіона або допомагаючи детективу знайти викрадача дорогоцінностей.
Якщо людина потрапляє в мовне середовище, вона вивчає цю мову швидше — це факт, говорить Сергій Данилов. Решта — це індивідуальні стратегії навчання. Обов’язковим елементом має бути підкріплення, фідбек. Якщо ви одразу бачите, що нове знання вам допомогло, спрацювало, формуються позитивні зворотні зв’язки, то ви більше користуєтеся методом, завдяки якому засвоїли це знання.
Серед сучасних методик популярною є вивчення «чанків» (з англійської chunk — шматок) — готових фраз чи частин фраз, каже Марія Іваницька. Наприклад, Wie geht es Dir? — Як у тебе справи?, Gute Besserung! — Одужуй(те)!, ins Kino gehen — Йти в кіно, ans Meer fahren — Їхати на море. В ситуації, коли вам треба буде сказати таку фразу, ви не будете подумки перекладати її по слову з рідної мови, а одразу згадаєте цілий «чанк».
Чому мені найскладніше говорити та як це подолати?
Це пов’язано зі страхом та соромом, пояснює Марина Діденко. Страх — це базова емоція, ми боїмося щось зробити не так і отримати негативні наслідки. Наприклад, якщо мене не зрозуміють, це може загрожувати моєму життю. А сором — емоція соціальна, ми боїмося оцінок, боїмося виглядати якось не так, боїмося, що з нас сміятимуться, переповідатимуть, які ми незграбні, боїмося попасти у незручне становище, сказавши щось не так.
Трохи розслабитися нам допоможе усвідомлення, що через слова ми отримуємо лише 7% інформації, говорить Діденко. Решту ми зчитуємо невербально — через інтонацію, жести та міміку. Тому принаймні частини непорозумінь можна уникнути, якщо емоційно забарвити процес говоріння.
Єдиний вихід, як не парадоксально, це почати говорити. І бажано саме з носіями мови, каже Марія Іваницька, адже тоді у вас не буде можливості перейти на рідну мову. Робити це можна, знайшовши в інтернеті партнера, який вчить вашу мову. І говорити по черзі — годину мовою, яку вчите ви, і годину вашою, яку вчить партнер.
Заговорити новою мовою вільно значно легше, якщо ви маєте на що спиратися — певний словниковий запас, звичку вживати контент мовою, яку вивчаєте. Опановувати нову мову варто комплексно, наголошує викладачка Goethe-Institut. Наприклад, ви можете записатись на курси, де буде можливість паралельно читати, слухати та одразу використовувати нову лексику, тренуючи письмо та говоріння в реальних ситуаціях з автентичними текстами.
***
Goethe-Institut в Україні запрошує усіх, хто хоче почати чи продовжити вчити німецьку мову, на свої курси. Навчання проходить за новими методиками із застосуванням сучасних технологій. Кожен може вибрати зручний для себе спосіб навчання — у новому навчальному центрі на Арсенальній у Києві чи онлайн.
Goethe-Institut популяризує вивчення німецької мови у світі за дорученням уряду Німеччини, тому на курсах інституту працюють викладачі, які пройшли ретельний відбір та регулярно підвищують свою кваліфікацію за спеціально розробленими програмами з Німеччини.
Партнерський матеріал опублікований на правах реклами