В ООН не бачать доказів геноциду в Україні. Але наголошують, що знайшли величезну кількість воєнних злочинів

Незалежна міжнародна комісія з розслідування порушень в Україні, яку створили при ООН, досі не має достатніх доказів геноциду в Україні, які б підпадали під визначення Конвенції Генасамблеї ООН.

Про це сказали представники комісії на пресконференції 4 вересня.

Нагадаємо, Міжнародний кримінальний суд, який може переслідувати високопосадовців на міжнародному рівні, розглядає воєнні злочини, геноцид і злочини проти людяності. У березневому звіті комісія ООН підтвердила воєнні злочини росії та побачила ознаки злочинів проти людяності, але висновків про геноцид не робила.

Із того часу просувань за цим злочином у розслідуванні комісії ООН, схоже, не було.

«Коли нас запитали на минулій пресконференції, я зазначив, що така була наша оцінка на тому етапі. Наразі ми все ще не дійшли висновку, що відбувається геноцид в Україні. Ми прекрасно усвідомлюємо занепокоєння та звинувачення щодо цього злочину. Тож ми розслідуємо це крок за кроком. Наразі в нас немає достатніх доступних доказів для відповідності юридичній кваліфікації Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за ньогоКонвенції», — сказав голова комісії Ерік Мьосе.

Він зазначив, що в злочині геноциду є питання наміру злочинців щодо знищення певної групи. І таке знищення має бути фізичним або біологічним відповідно до Конвенції.

«Це строге визначення… Звичайно, ми продовжимо наші розслідування. Як уже згадувалося раніше, ми зазначили, наприклад, що були певні заяви в російських ЗМІ, які, можливо, можуть бути пов’язані з цим питанням геноциду. Це одна лінія, яку ми ведемо», — сказав Мьосе.

Він зазначив, що не варто сприймати ці результати окремо від інших висновків комісії, адже та знайшла величезну кількість воєнних злочинів, а також розглядає питання щодо злочинів проти людяності.

Зазначимо, Римський статут Міжнародного кримінального суду (МКС) визначає геноцид як будь-яку з таких дій, учинених із наміром знищити, повністю або частково, національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку:

  • вбивство членів групи;
  • заподіяння серйозних тілесних або психічних ушкоджень членам групи;
  • навмисне створення для групи умов життя, розрахованих на її фізичне знищення повністю або частково;
  • застосування заходів, спрямованих на запобігання народжуваності в групі;
  • примусове переведення дітей з групи до іншої групи.

У березні журналісти питали комісію, чи підпадає під геноцид депортація українських дітей і бомбардування території України, включно з важливими культурними об'єктами. Тоді Мьосе заявив, що комісія «вивчає деякі випадки», але «ще не зробила тут жодних висновків».