Вчені з Нідерландів виявили у нашій галактиці мільярди «бродячих» планет

«Бродячі» планети не прив'язані до будь-якої зірки чи гравітаційної системи. Крім того, їх дуже складно виявити в міжзоряному просторі, оскільки вони не розташовані у зоні дії гравітації важчих об'єктів.

Астрономи з Нідерландів побудували математичну модель на прикладі «Трапеції Оріона» — скупченні молодих зірок у Туманності Оріона, яка розташована на відстані приблизно у 1344 Позасистемна одиниця вимірювання довжини, що дорівнює відстані, яку світло долає за один ріксвітлових років від Землі.

Науковці виокремили близько 500 подібних до Сонця зірок і змоделювали їхні зоряні системи з варіантами від 4 до 6 планет у кожній. За результатами моделювання, вчені отримали понад 2,5 тисячі планет, маса яких коливається від утричі вищої за Землю до вищої за масу Юпітера у 130 разів.

Серед цієї кількості планет 357 (16,5%) виявились непов'язаними зі своїми системами упродовж 11 мільйонів років з моменту утворення і дрейфували вільно. Кілька планет залишалися в межах скупчення, і лише 5 були захоплені іншими планетними системами. Однак, більшість планет — 282 — повністю уникли скупчення.

Таким чином, вчені дійшли висновку, що у міжзоряному просторі існує дуже велика кількість так званих «бродячих» планет, які недоступні для виявлення людиною. У нашій галактиці, зокрема, їх може нараховуватись щонайменше 100 мільярдів.

Дослідження щодо існування «бродячих» планет засноване на двох симуляціях, тому, як стверджують вчені, про його вірогідність не можна стверджувати напевно. Однак, даний спосіб моделювання дає можливість по-новому поглянути на природу «бродячих» планет у всесвіті.

Нині науковцями виявлено всього 20 «бродячих» планет у порівнянні з майже 4 тисячами екзопланет у відомих людині планетарних системах.

Раніше ми писали про те, що японські вчені виявили рідкісну чорну діру у центрі Чумацького Шляху.