Венеційська комісія розкритикувала рішення КСУ про скасування антикорупційних норм і рекомендувала, як вийти з кризи

Своє рішення комісія оприлюднила 9 грудня.

Напередодні президент Володимир Зеленський попросив депутатів не розглядати його законопроєкт про перезавантаження КСУ до отримання висновків комісії.

Там зазначили, що Конституційний суд заслуговує на інституційну повагу, але він також повинен поважати власні процедури та заради конституційної стабільності повинен ухвалювати рішення, які відповідають його власній практиці.

Комісія зазначає, що рішення КСУ «не має чіткої аргументації, не ґрунтується на міжнародному праві, а також, імовірно, було заплямоване процедурною помилкою — про конфлікт інтересів деяких суддів». Тому рішення суду підриває суспільну довіру до конституційного правосуддя та «заслуговує на жаль».

Що комісія пропонує робити?

Там закликають зберегти обов'язок держслужбовців, зокрема й суддів, подавати декларації про доходи, мати механізм для перевірки декларацій та передбачити покарання для тих, хто свідомо подає неправдиву інформацію.

Для цього комісія пропонує Верховній Раді відновити кримінальну відповідальність за ст. 366-1, яку КСУ визнав незаконною, про недостовірне декларування. Зокрема, детальніше описати відповідальність за порушення та зберегти ув'язнення за брехню в декларації у разі перевищення певного порогу.

Також пропонується відновити повноваження Національного агентства з питань запобігання корупціїНАЗК щодо перевірки декларацій держслужбовців, крім суддів. Щодо повноважень НАЗК у перевірці декларацій суддів рекомендується передбачити додаткові гарантії захисту від можливих зловживань. Зокрема, пропонується відновити Вищу кваліфікаційну комісію суддів, яка б займалася моніторингом діяльності суддів.

Реакція КСУ

Оновлено: згодом на рішення відреагував сам Конституційний суд. Там кажуть, що «з великою повагою ставиться до висновків Венеційської Комісії». Попри критику комісії, там вважають, що у її рішенні підкреслено, що «принцип поділу державної влади полягає, зокрема, в тому, що парламент і виконавча влада мають поважати роль Конституційного Суду України як "охоронця" Конституції України, і його рішення мають виконуватися».

Рішення Конституційного суду

27 жовтня КС визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність для чиновників і суддів у формі штрафу чи позбавлення волі за подання свідомо неправдивих відомостей у декларації.

До того часу посадовці за недостовірне декларування могли отримати від 5 до 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до 3 років.

Також 27 жовтня КСУ закрив доступ до е-декларацій чиновників, а НАЗК позбавив ключових повноважень. НАБУ та Національне агентство з питань запобігання корупції просили ухвалити законопроєкт про відновлення відповідальності за недостовірну інформацію в деклараціях до кінця грудня, інакше чиновників не можна б було притягнути до відповідальності за брехню в деклараціях за 2020 рік.

Зазначимо, що депутати відновили відповідальність за брехню у деклараціях, але без можливості ув'язнення.