Верховна Рада ухвалила законопроєкт про «Дія.City». Що він змінює для IT-cфери?
Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт №4303 про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні. Зокрема, він стосується запровадження «Дії.City» — спеціального правового режиму для ІТ—сфери.
За відповідний законопроєкт проголосували 262 народні депутати.
«Дія.City» — це віртуальна вільна економічна зона для працівників IT-галузі зі спеціальним податковим, фінансовим і правовим режимом. Спеціальний режим «Дія.City» запроваджується як альтернатива поточним умовам.
Згідно із законопроєктом, резидентом «Дії.City» зможуть стати компанії, які працюють в ІТ-секторі (окрім тих, які займаються азартними іграми), а також стартапи (для них передбачена спрощена процедура реєстрації).
Передбачається, що резиденти «Дія.City» платитимуть менший податок на дохід фізосіб (5% замість 18%), а ще військовий збір (1,5%) і корпоративний податок на вибір — на прибуток (18%) чи на виведений капітал (9%).
Депутати підтримали цей законопроєкт у першому читанні ще у квітні. З того часу до нього внесли низку «компромісних» змін за пропозицією представників ІТ-сфери.
Зокрема, у першому варіанті законопроєкту пропонувалося, що держава гарантуватиме ІТ-індустрії незмінність умов «Дія.City» протягом 15 років — наразі цей термін змінили до 25 років.
Окрім того, до законопроєкту додали норму про неприпустимість прямого чи опосередкованого примусу юридичних осіб до набуття статусу резидента «Дія.City» та розширили перелік кваліфікованих видів діяльності.
Після ухвалення законопроєкту у Міністерстві цифрової трансформації заявили, що створять «найкращі умови для розвитку IT та креативних індустрій».
«Для цього запровадимо спеціальний правовий та податковий режим "Дія.City". Це цілий комплекс стимулів для інтенсивного розвитку української галузі високих технологій», — заявили у Мінцифри.
Зокрема, там зазначили про ефективні інструменти для залучення інвестицій, додаткові механізми захисту прав на інтелектуальну власність та нову форму співпраці з фахівцями — так звані гіг-контракти. У Мінцифри заявляють, що вони поєднують у собі «гнучкість фрілансу та соціальні гарантії».
У Мінцифри заявили, що законопроєкт був розроблений при тісній співпраці з ІТ-індустрією. Запевняють, що він сприятиме інтенсивному розвитку української галузі високих технологій.
Не все так добре?
Попри те, що у Мінцифри запевняють у значних перевагах «Дії.City», опитування серед самих представників IT-сфери показало, що 79% виступають проти його впровадження, а підтримують — лише 9%.
Зокрема, багато айтішників зазначали, що не довіряють Мінцифрі та державі, багато людей також очікують погіршення умов праці.
Окрім того, є занепокоєння, що в «Дії.City» не буде місце фізичним особам-підприємцям. При тому, що ФОПи поширені в ІТ-галузі. Чи виправдані ці острахи та які ще тонкощі несе створення «Дії.City», ми розповідали тут.
Напередодні на сайті Офісу президента набрала необхідні 25 тисяч голосів петиція із закликом зупинити «Дія.City», а IT-ФОПи виходили на акції протесту проти платформи. Останній такий протест відбувся 15 липня, у день ухвалення законопроєкту.