Від Жеваго до Ахметова: які справи Верховного Суду могли вирішувати через «бек-офіс» Князєва
12 років ув’язнення загрожує колишньому голові Верховного Суду Всеволоду Князєву через отримання хабаря за рішення щодо компанії, пов’язаної з Костянтином Жеваго. Однак це не єдиний епізод, про який відомо правоохоронцям.
За інформацією наших джерел, викрите угрупування могло «співпрацювати» і з представниками Ріната Ахметова. Детальніше про цей кейс та суддів, які ухвалювали рішення разом із Князєвим — у матеріалі hromadske.
«Я та інші судді Верховного Суду віддаємо більше половини своєї зарплати на потреби ЗСУ», — розповідав Всеволод Князєв на останньому з’їзді суддів у коментарі hromadske. До слова, зарплата голови Верховного Суду нині складає близько 374 тисяч гривень на місяць.
Однак, як виявилося, крім офіційних доходів Князєв отримував чималі хабарі. Принаймні так стверджують у Національне антикорупційне бюро УкраїниНАБУ і Спеціалізована антикорупційна прокуратураСАП. Очільника Верховного Суду «спіймали на гарячому», під час отримання хабаря за рішення Великої палати, яким та залишила 40% Полтавського гірничо-збагачувального комбінату у власності Костянтина Жеваго. Розмір винагороди становив 2,7 млн доларів, які Князєв мав розділити між собою, суддями, які разом із ним ухвалювали рішення на користь Жеваго, і посередниками.
Для отримання грошей використовували «бек-офіс», який виконував роль посередника між Верховним Судом і тими, хто хотів вирішити в суді свої проблеми. Йдеться про адвокатське об’єднання «Горецький і партнери». Самого Олега Горецького затримали разом із Князєвим.
Очільник спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко уточнив, що про існування цього «бек-офісу», пов’язаного з діяльністю Верховного Суду, правоохоронці дізналися на початку 2023 року.
НАБУ також опублікувало запис розмови Всеволода Князєва з довіреною особою щодо розподілу хабаря. Як з’ясувало Миколаївське видання «НікВесті», співрозмовником виявився нотаріус Кирило Горбуров. Журналісти пишуть, що він є кумом Всеволода Князєва.
Горбуров також отримував гроші за свої послуги. Його офіс, як зазначено в Instagram, розташований за тією ж адресою, що й об’єднання «Горецький і партнери».
Нині слідство також досліджує ймовірність надання хабарів за минулі рішення Верховного Суду.
«За які саме рішення — ми повідомити не можемо, але такі факти перевіряються», — сказав голова САП Олександр Клименко.
Справа «Роттердам+»
Високопоставлене джерело hromadske у владних колах стверджує, що Князєв разом із іншими суддями міг отримувати хабар за рішення Верховного Суду, яке може допомогти Рінату Ахметову «поховати» перший епізод справи «Роттердам+» на майже 19 мільярдів гривень. Гроші так само передавали через Кирила Горбурова.
«Це тільки початок, у цій справі [щодо корупції у Верховному Суді] будуть з’являтися все нові і нові подробиці», — зазначає джерело hromadske
Минулого місяця на цю справу звернули увагу в Центрі протидії корупції. 3 квітня судді Касаційного кримінального суду ВС Ольга Булейко, Ігор Іваненко і Сергій Фомін, переглядаючи рішення у звичайній справі щодо порушення правил дорожнього руху, зробили висновок для всіх інших справ Верховного Суду «задля забезпечення єдності практики щодо застосування норм права у подібних правовідносинах».
Згідно із суддівським висновком, якщо прокурори закрили справу, а потім керівник її відновив, наприклад, через незаконність закриття, то час, поки справою ніхто не займався, враховується у строки досудового розслідування. Така практика може призвести до закриття багатьох справ через кінець строків давності. Водночас у ЦПК додають, що у законодавстві немає чіткої вимоги іншим судам рівнятися на практику Верховного Суду, однак її часто використовують навіть під час розгляду справ у Вищому антикорупційному суді, де й слухають перший епізод «Роттердам+».
«Те, що Верховний [Суд] почав тлумачити ці норми КПК прямо перед тим, як ВАКС почав розглядати “Роттердам+”, на наш погляд, дуже підозріло. Це впливає на багатомільярдну справу, яка умовно важлива для олігарха. Я на 99% впевнена, що адвокати за допомогою цього рішення, будуть обґрунтувати свої клопотання про закриття справи», — зазначає керівниця юридичного відділу ЦПК Олена Щербань.
Адвокат Артем Трекке, який захищає інтереси компанії Ахметова, заперечує будь-які зв’язки представників сторони захисту у справі «Роттердам+» з «бек-офісом» Князєва, а також відкидає зацікавленість у вищезгаданій постанові Верховного суду.
«Питання по строках досудового розслідування є предметом не лише в межах справи, в якій я є захисником і про яку ви згадали. Це рішення можна пов’язати з кожною справою, де підіймається питання досудового розслідування», — пояснив він.
Слід зазначити, що у самому НАБУ інформацію щодо отримання неправомірної вигоди суддями Верховного Суду за висновок, який може вплинути на справу «Роттердам+», нам не змогли ні підтвердити, ні спростувати.
Корупція породжує корупцію
Реформу Верховного Суду, яку проводили за каденції минулої влади, не можна вважати успішною, зазначають у Фундації DEJURE. Більшість його складу — це старі судді, з яких 44 (а це майже чверть всього складу) отримали негативний висновок від ГРД — незалежний дорадчиий орган, який складається з експертів від громадськості й опікується оцінюванням доброчесності суддів і кандидатів на посади суддів. ГРД надає ВККС свої висновки щодо суддів або кандидатівГромадської ради доброчесності. Серед них були й судді, які ухвалювали рішення щодо компанії Жеваго разом із Князєвим. Із 18 суддів — трьох визнали недоброчесними. Ще щодо 9 була інформація про ознаки недоброчесності.
Наприклад, суддя Михайло Гриців, подаючи декларації за 2013 і 2014 роки, не вказав три земельні ділянки загальною площею 1,2 га, а також два житлові будинки загальною площею 100 кв.м, що перебували у власності його дружини. Також у висновку ГРД йдеться, що Гриців використав свій статус для приватизації квартири у Києві, попри те, що вже мав квартиру, а також два будинки.
Або суддя ж Олександр Прокопенко, який у 2013 році приватизував службову квартиру (площею 126,9 кв.м) у новобудові на свою матір. Вартість аналогічної квартири у тому ж будинку становила 130 тисяч доларів США.
«Кандидат не міг не знати, що таке житло забирається від багатодітних сімей, уразливих категорій населення, військовослужбовців тощо, які багато років перебувають у черзі на отримання житла від держави», — йшлося у висновку ГРД.
Крім того, видання Bihus.info писало, що Прокопенко придбав автівку «підозріло дешево». У своїй декларації той зазначив, що 4-річний Lexus RX 350 у 2014 році обійшовся йому у 145 000 грн.
«Це лише $10 000 за тодішнім курсом при ринковій вартості аналогічного авто $35 000», — порахували журналісти.
Також Громадська рада доброчесності надавала інформацію і про самого Всеволода Князєва, яка може свідчити про непрозорість його статків, коли той подавався на посаду у Верховний Суд.
Після того як Князєв став суддею Миколаївського окружного адмінсуду у 2013 році, його тесть, який отримував річну пенсію у розмірі 13 тисяч гривень, дивним чином обзавівся новим майном. З’явилися: земельна ділянка, недобудова та житловий будинок. Тоді Князєв пояснював, що все вдалося придбати завдяки його накопиченням за час роботи адвокатом та високою зарплатою дружини, яка працює нотаріусом.
У Фундації DEJURE вважають, що якби минула ВККС — орган, який добирає кадри й оцінює суддівВища кваліфікаційна комісія суддів враховувала та перевірила інформацію від ГРД, викриту правоохоронцями схему не було б кому реалізовувати. Також у Фундації звернули увагу й на слова очільників НАБУ і САП щодо ймовірного впливу суддів на призначення членів ВККС.
«Корупційна система породжує сама себе. ВККС, яка не спромоглася добрати доброчесний Верховний Суд у повному своєму складі, добрала той Верховний Суд, до якого були зауваження від Громадськості щодо доброчесності. І тепер цей Верховний Суд, можливо, впливає на конкурс нової Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Однак потрібно дочекатися інформації від органів правопорядку, яким саме був цей вплив на ВККС, і тоді можна робити відповідні оцінки», — каже адвокаційна менеджерка DEJURE Вероніка Крейденкова.
Вона додає, що ВККС необхідно сформувати найближчим часом, адже потрібно заповнити понад дві тисячі вакантних суддівських посад. Водночас Крейденкова наголошує, що цей процес має відбуватися прозоро і без будь-якого корупційного впливу, «адже він визначить, який вигляд матиме судова система на наступні десятиліття».