Відеокамери та інтерв’ю з затриманими. Як трагедія в Кагарлику змінює систему контролю за відділеннями поліції
Пів року тому внутрішня безпека Нацполіції затримала двох поліцейських за підозрою у зґвалтуванні жінки в Кагарлицькому відділенні. Відтоді на лаві підсудних опинилися п’ятеро людей, разом із колишнім очільником цього відділення. Потерпілими визнали теж п’ятьох — жінку, стосовно якої, за даними слідства, вчиняли сексуальне насильство, та ще чотирьох людей, яких поліцейські нібито катували, щоб отримати свідчення. Досудове слідство завершене, невдовзі обвинувальний акт направлять до Обухівського суду Київської області, оскільки в Кагарлицькому всі судді взяли самовідвід.
Що зараз відбувається із Кагарлицьким відділенням? Чи змінилася довіра місцевих мешканців до поліцейських? Як керівництво Національної поліції посилює контроль за діями правоохоронців у відділеннях та як у цьому має допомогти система Custody Records?
Кагарлик
«Знаєте, як-то кажуть: “У родині не без виродків”. Так і в нашій поліції було. Але здебільшого там хороші поліцейські працюють», — каже нам Вікторія, мешканка Кагарлика. Ми спілкуємось із перехожими, питаємо про рівень довіри до поліції в місті.
«Те, що сталося — просто ганьба. Вони мають бути за це покарані. Це величезна пляма на відділенні», — каже місцевий мешканець Олександр.
«Я була шокована, але не знаю, чи варто вірити тим чи тим. Я чомусь не вірю, що так могли вчинити хлопці з поліції, маючи своїх дітей, сім’ї, матерів», — каже мешканка Кагарлика Тетяна.
У самому відділенні тепер — нова назва, новий керівник та оновлений склад правоохоронців. Кагарлицьке відділення розформували, провели переатестацію, звільнили кількох людей, після чого решта вступили на нові посади вже у Відділення №1 з обслуговування Кагарлицького району та міста Ржищів.
Тут прибрали підрозділ кримінальної поліції та слідчих, лишили превенцію та чергову частину. Якщо ж стаються тяжкі злочини, долучається слідчо-оперативна група з Обухівського відділу поліції й надалі справа розслідується там. Наразі в поліції Кагарлика працює 51 людина.
Ірина — капрал поліції, яка працювала патрульною за минулого керівництва. Вона каже, що наразі штат скоротили, але контроль збільшили, і роботою вона задоволена.
«Наразі ж керівництво контролює нашу поведінку, і ми, своєю чергою, намагаємось поводитися адекватно та позитивно», — каже дівчина.
Новий очільник відділення Вадим Бандура запевняє, що контроль посилився як за самими поліцейськими, так і за відвідувачами.
«Надано більше прав інспекції з особового складу, працівникам Департаменту внутрішньої безпеки. Ми відновили інститут відповідального — старшого служби. Він заступає на добове чергування, виїздить на всі виклики, які стосуються скарг на працівників поліції, і потім інформація надається контролювальним органам», — розповідає Бандура.
Ще, за його словами, після травневих подій у Кагарлику відвідувачів не ведуть до кабінетів, спілкування відбувається у кімнатах для приймання громадян.
«Також у нас є на першому поверсі журнал для приймання запрошених та відвідувачів, де люди пишуть, хто вони, звідки та з якою метою прибули. Коли людина залишає відділення, вона обов’язково пише час і те, чи має якісь зауваження. Цей журнал я контролюю щоранку», — розповідає Бандура.
Очільник відділення додає, що наразі поліція робить усе, аби повернути втрачену довіру після травневих подій: «Ця подія навчила всіх — люди мають розуміти, що вони в безпеці, коли приходять у підрозділ».
Також Бандура каже, що вони очікують наступного року впровадження системи відеонагляду Custody Records, яка, на його думку, є надважливою.
«Система буде убезпечувати — з одного боку, поліцейських, якщо провокативні настрої будуть у громадян, з іншого — самих відвідувачів відділення, затриманих».
Що таке Custody Records?
«Під час створення цієї системи ставилася дуже амбітна мета — зміна філософії поводження із затриманими та зміна практик роботи поліцейських», — розповідає Віктор Чупров, керівник програми «Права людини в місцях несвободи» Експертного центру з прав людини, який і розробляє систему.
Custody Records — це система електронної фіксації дій із затриманими. Вона передбачає, зокрема, відеоконтроль за діяльністю поліцейських відділень та перехід від письмового документування до електронного.
«Система має захищати затриманих від протиправних дій із боку поліції, матиме превентивний ефект. І так само вона має захищати поліцейських від безпідставних звинувачень із боку затриманих, які хочуть у такий спосіб уникнути відповідальності за скоєні злочини», — пояснює Віктор Чупров.
Вже працює в ізоляторах Нацполіції
Систему Custody Records ще з 2017 року почали впроваджувати в ізоляторах тимчасового тримання при Національній поліції.
За словами розробників, тоді це був найзручніший спосіб започаткувати роботу з поліцією в новому напрямі, підвищити стандарти в дотриманні прав людини й увести нову систему обліку дій із затриманими.
«У наших ізоляторах давно є відеоспостереження, але воно внутрішнє, і доступ до нього має лише чергова служба. Ця сама система передбачає обладнання цифровими відеокамерами, зображення з них виводиться до управлінь із дотримання прав людини у Києві, до обласних керівників відділу спецустанов. Тобто це вже стає елементом зовнішнього контролю», — пояснює Чупров.
За даними голови Національної поліції Ігоря Клименка, нині Custody Records працює в 133 ізоляторах тимчасового тримання. Нещодавно її запровадили у Харкові та Сєвєродонецьку.
Відповідно до звіту «Експертного центру з прав людини», система продемонструвала ефективність, оскільки звернень щодо протиправного поводження із затриманими значно поменшало.
Однак події у Кагарлику стали поштовхом до впровадження системи й у відділеннях поліції.
Як працюватиме у відділеннях?
Насправді фіксація починатиметься ще задовго до потрапляння затриманого у відділення поліції.
Поліцейські будуть зобов’язані відразу вносити первинну інформацію про затриманого в планшет. Це буде так звана картка особи — дані про те, де, кого, за що і хто затримав. На думку розробників, це зменшить кількість незаконних затримань, а також випадків порушення прав затриманих до того, як вони потраплять у відділення.
«Дані вносяться в іменний планшет поліцейського. Без цієї картки він не може нікуди вирушати. Фіксується час створення цієї картки, в автоматизованому режимі вона відправляється у відділення, куди буде доставлений затриманий. Також буде технічна можливість відправити цю інформацію до центру безоплатної правової допомоги, щоб звідти могли своєчасно направити адвоката», — розповідає Віктор Чупров.
Окрім цього, усі події фіксуватимуть боді-камери правоохоронців та камери в автомобілях. Таким чином, до моменту, коли поліцейські із затриманим прибудуть до відділення, у того, хто контролює їхні дії, вже буде вся інформація. Він знатиме, кого і за що затримали, а також зможе оцінити тривалість доставлення за часом створення картки.
«Система також передбачає обов’язкове інтерв’ю із затриманим. Воно проводиться за визначеним переліком питань, які дозволяють інспекторам із прав людини зробити висновок, чи були права затриманої особи порушені. Таке інтерв’ю здійснюватиметься під аудіо- та відеозапис», — пояснює Віктор Чупров.
За словами голови Національної поліції України Ігоря Клименка, великою перевагою системи є дистанційний нагляд, який може здійснювати уповноважений поліцейський через систему віддаленого відеоконтролю.
«Він перевіряє дотримання прав затриманих, а також розглядає їхні скарги. У потрібний момент відповідальна особа може відкрити облікову карту, пересвідчитися в доцільності затримання громадянина та проконтролювати, чи не порушуються його чи її права», — каже Клименко.
Незалежний контроль?
Контроль, а також інтерв’ю із затриманими проводитиме custody officer — інспектор із захисту прав людини Національної поліції України.
Якщо в розповіді затриманого є ознаки порушення його прав, інспектор передасть ці дані до прокуратури.
«У кожному відділку поліції, відповідно до статті 212 Кримінально-процесуального кодексу, має бути інспектор із затриманих осіб, який за них відповідальний. А в ізоляторах тимчасового тримання є особа, яка відповідальна за перебування затриманих. Ми плануємо це об’єднати вже в межах «пілоту», подивитися, що краще вдаватиметься, і вже зупинитися на більш вдалому варіанті», — каже начальник управління дотримання прав людини Нацполіції Руслан Горяченко.
Custody officer обиратиметься з чинних працівників поліції, тож виникає питання, чи не буде він заангажованим.
«Інспектор із прав людини фактично перебуває на межі, оскільки його завдання — аналізувати, але він також є працівником поліції. Саме для того, щоб не було сумнівів у даних, які внесені в систему, і передбачений відеозапис. Це не той формат, коли можна “домовитися”», — запевняє Віктор Чупров.
Начальник управління дотримання прав людини Нацполіції Руслан Горяченко пояснює, що ризики домовленостей є нульовими, оскільки кожен керівник зацікавлений, щоб його підлеглі повноцінно виконували свої обов’язки й до нього не було звернень як до керівника.
«А також будуть інспектори, які зможуть дистанційно контролювати ситуацію, перебуваючи у Києві. Одночасно це навряд чи можна буде робити, але, якщо ви поставите запитання про затриману особу у будь-якому відділенні поліції, ми зможемо надати відповідь. Одночасно — ні, але інформація буде зберігатися та її можна буде видобути», — каже Руслан Горяченко.
За словами голови Нацполіції Ігоря Клименка, важливим моментом є навчання спеціалістів, які працюватимуть із Custody Records. Такі курси вже організовані в Харківському національному університеті внутрішніх справ.
Стримувальний ефект та менше паперів
Психологи пояснюють, що система Custody Records має так званий стримувальний ефект, і це зменшує ризики протиправних дій.
«Людина, розуміючи, що за нею спостерігають, або в присутності великої кількості людей поводиться краще», — пояснює психологиня Олена Антоненко.
Вона додає, що згодом людина адаптується, і така поведінка стає звичкою:
«Людина не може постійно перебувати у стресі. На початку такі камери — це стрес для них, а згодом вони звикають поводитися так, розуміючи, що за ними спостерігають», — додає психологиня.
Також, за словами розробників системи, впровадження Custody Records дозволить суттєво змінити систему обліку затриманих та управлінські процеси. Вона зменшить навантаження на працівників, які ведуть облік, також буде простіше отримати оперативний доступ до даних, оскільки всі дії документуватимуться онлайн.
Коли запрацює й де?
«Кагарлик певною мірою допоміг нам ширше подивитися на ситуацію, розкрив проблему з кадрами зсередини. На початку наступного року плануємо значно поліпшити систему контролю. Цей контроль буде доволі жорстким», — каже голова Національної поліції України Ігор Клименко.
За словами начальника управління дотримання прав людини Нацполіції Руслана Горяченка, система найближчим часом має запрацювати у Харківській області.
«З нею працюватимуть і патрульна поліція, і відділення, зокрема ізолятор тимчасового тримання. Ми будемо вивчати проблеми, які там виникають, недопрацювання, ідеї власне патрульних. Тобто це ще буде напрацьовуватися. Але основна система вже існує, вона уже дає нам змогу документувати всі ці дії», — розповідає Горіченко.
Голова Нацполіції Ігор Клименко каже, що керівництво зацікавлене у повноцінній роботі Custody Records у кожному підрозділі поліції вже наступного року.
«Я переконаний, що такі нововведення однозначно мінімізують ризики конфліктних ситуацій та сприятимуть дотриманню службової дисципліни», — зауважив голова Нацполіції.
Представник Експертного центру з прав людини Віктор Чупров пояснює, що в процесі роботи система буде редагуватися, але найголовніше — вже є технічні можливості та політична воля для її запуску.
«Бачачи, як активно Національна поліція підтримує впровадження системи, я переконаний, що якщо виникатимуть якісь білі плями, ми зможемо спільно з управлінням дотримання прав людини їх заповнювати», — каже Чупров.
Міжнародний досвід
«Ми вивчили досвід британських колег. Причиною для впровадження цієї системи стала доволі сумна ситуація. Це конфлікт із місцевими мешканцями, який призвів до підпалів відділень поліції тощо», — розповідає Віктор Чупров.
У Великій Британії Custody Records була впроваджена в другій половині 80-х років — як реакція на масові заворушення у квітні 1981-го. Найгучніші відбулись у Брікстоні.
Показник насильницьких злочинів у місті сягав близько 50%, а загалом у 1980 році було скоєно понад 10 тисяч злочинів. Це дуже виснажувало правоохоронців, і тому був ухвалений закон «Про затриману особу», який фактично дозволив поліції зупиняти транспортні засоби та проводити обшуки за найменших підстав — за підозрілої поведінки. Це доволі напружило відносини поліції з місцевими мешканцями.
Однак перші значні протистояння сталися після того, як під час пожежі в одному з будинків загинуло кілька темношкірих людей. Мешканці звинуватили поліцію у неналежному розслідуванні та провели кількатисячну акцію «Black People's Day of Action». Тоді під час масових протестів було травмовано чимало правоохоронців.
Ці події привернули увагу уряду й прем'єр-міністра, для зміни політики в цьому напрямі розробили низку заходів. Зокрема, у 1984 році був ухвалений закон про поліцію та кримінальні дані, який дав поштовх до впровадження Custody Records та процесуального інтерв’ю.