Відхід від радянських інтерпретацій: в Інституті нацпам'яті розповіли, чи доцільно скасовувати 8 березня і 1 травня

В Інституті національної пам'яті зазначають, що Україні потрібно відійти від радянських інтерпретацій та підходів до відзначення свят. Однак лише зміна переліку вихідних та святкових днів цю проблему не розв'яже.

Про це нам у коментарі розповів заступник голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак.

Так, частина свят в Україні залишається в радянській інтерпретації. Тиліщак нагадує, що ще у 2016 році УІНП розробляв проєкт Закону про державні свята, його тоді виносили на громадське обговорення. Але зміни так і не ухвалили.

Тоді Інститут пропонував розділити свята за категоріями: державне свято, день жалоби, пам'ятна дата, професійне свято, скорботний день і традиційне свято. Державні свята пропонували ділити на робочі й неробочі. Тоді теж була пропозиція відмовитися від святкування 8 березня, 1 та 9 травня.

«Ми розробляли його (законопроєкт ред.) з огляду на те, що ця сфера потребує змін, але вони мають бути систематичні. Те, що зареєстрований законопроєкт, який пропонує просто внести зміни в перелік вихідних і святкових днів, очевидно, не розв'язує проблему. Бо на сьогодні в Україні зберігаються різні підходи до організації святкувань пам’ятних днів тощо. Ця система потребує впорядкування», — пояснює Тиліщак.

Він наголошує, що Україні важливо «відходити від радянських підходів, принципів святкувань» 8 березня, 1 та 9 травня. Однак у цьому питанні необхідний суспільний діалог, щоб Україна могла сформувати найвідповіднішу практику й систему свят. За словами Тиліщака, система свят має охоплювати всі «важливі аспекти української історії, повсякдення та майбутнього».

Міжнародний жіночий день і День праці не є надбанням суто Радянського Союзу, ці дати відзначають у різних країнах. Проте історик наголошує, що Україні необхідно відійти саме від радянських підходів до відзначення цих днів.

«Чи будуть вони вихідними, це вже інше питання. Моя особиста думка — нам не обов’язково перенасичувати календар вихідними днями. Найважливіше — наш відхід від радянських практик у відзначенні цих днів», — зазначає Тиліщак.

Що передувало?

У Верховній Раді 13 лютого зареєстрували законопроєкт, який пропонує скасувати святкові дні 8 березня, а також 1 та 9 травня, натомість замінити їх новими святами. Змінити свята пропонують, щоб «покінчити з нав’язаними традиціями минулої спадщини» й «усунути спадщину колоніального минулого в культурному житті та побуті».

Так, замість Міжнародного жіночого дня народні депутати пропонують 25 лютого відзначати День української жінки — у день народження письменниці Лесі Українки. А наступного місяця святковим днем пропонують зробити 9 березня — день народження письменника Тараса Шевченка.

Замість 1 травня пропонують відзначати День матері, який припадає на другу неділю місяця. А замість 9 травня залишити лише День пам'яті та примирення, який відзначають в Україні 8 травня.

Зазначимо, що на час воєнного стану в Україні скасовані святкові дні, тобто додаткових вихідних наразі немає.