Відмовитись від президентства та перемогти: як Крістіна Кіршнер хоче повернутися до влади в Аргентині

Крістіна Кіршнер, яку вважали основною конкуренткою Маурісіо Макрі на виборах президента Аргентини, несподівано оголосила, що не претендуватиме на цю посаду. Але політику вона не покидає: Кіршнер хоче стати віце—президенткою. Таке рішення може сплутати карти чинного президента, шанси якого на другий термін швидко тануть під впливом нестримного зростання цін.

Крістіна Кіршнер вже багато років перебуває у центрі аргентинської політики. Упродовж двох президентських термінів (у 2007-2015 роках) Кіршнер проводила політику щедрих соціальних виплат і контролю цін. А після того, як у 2015 році президентом став колишній бізнесмен Маурісіо Макрі, вона стала його основною опоненткою, критикуючи його ринкові, не завжди популярні, реформи.

Яскрава та емоційна ораторка, Кіршнер зберігає підтримку багатьох аргентинців, які вбачали у її політиці під час перебування на посаді президента спроби подолати бідність та нерівність. Очікувалося, що саме Кіршнер стане основною конкуренткою Макрі на президентських виборах, які відбудуться наприкінці жовтня 2019-го. Останні опитування свідчили, що в Кіршнер були шанси виграти у Макрі, рейтинги якого падають через нездатність приборкати високу інфляцію.

Рішення Кіршнер не балотуватись на посаду президента стало несподіванкою. 18 травня вона оголосила, що підтримає кандидатуру Альберто Фернандеса, не надто публічного політика, що ніколи не займав виборної посади. Натомість Кіршнер кандидуватиме на посаду віце-президента.

Попри непередбачуваність, такий крок має під собою підстави. Кіршнер залишається у політиці — і її шанси повернутись до влади можуть навіть зрости.

Президент Аргентини Маурісіо Макрі на Конгресі нації в Буенос-Айресі, Аргентина, 13 травня 2019 рокуEPA-EFE/JUAN IGNACIO RONCORONI

Бразильський урок

Ймовірно, що Кіршнер врахувала досвід колишнього бразильського президента Лули да Сілви. Популярного політика, відомого своїми соціальними програмами та економічним бумом за часів президентства, вважали фаворитом президентських перегонів 2018 року, які, як ми знаємо, зрештою виграв праворадикал Жаїр Болсонару. Задовго до початку кампанії Лулу засудили до 12 років ув’язнення за корупцію. Але його партія до останнього сподівалась, що він таки зможе взяти участь у виборах. Коли стало зрозуміло, що цього не станеться, в його прихильників вже не було часу, щоб «розкрутити» іншого кандидата.

В Аргентині Кіршнер є фігуранткою кількох десятків судових справ, ведуться розслідування її причетності до масштабних корупційних схем. Поки що Кіршнер від ув’язнення захищає статус сенаторки. Але ризик того, що вона опиниться за гратами, цілком реальний. Тому номінування на посаду президента іншого політика запобігає повторенню бразильського сценарію. Кандидуючи на посаду віце-президентки у парі з Альбертом Фернандесом, Кіршнер залишається одним із облич президентської кампанії. Але якщо вона зрештою не зможе взяти участь у виборах — у її оточення вже буде добре відомий виборцям кандидат у президенти.

Крім того, хоча Кіршнер має чимало прихильників, близько 53% аргентинців ставляться до неї негативно. У цьому винні як звинувачення у корупції, так і спадок її президентських термінів. Кіршнер залишила Аргентину ізольованою від зовнішніх ринків, із анемічною економікою з високою інфляцією та третиною населення за межею бідності. Крім того, радикальна риторика та роки політичних суперечок заробили їй багатьох ворогів серед більш поміркованих опозиційних політиків. Відмова від президентської номінації є спробою знайти прихильників в цих колах.

В той же час, відмова від посади президента не означає відмови від реальної влади. По-перше, віце-президент має високі повноваження, очолюючи вищу палату парламенту. По-друге, Кіршнер має набагато більший політичний вплив, ніж Альберто Фернандес, який ніколи не був надто публічним політиком. Вершиною його кар’єри дотепер була посада прем’єр-міністра за президентства чоловіка Крістіни, Нестора Кіршнера. Як зазначають політичні оглядачі, Кіршнер може затьмарити Фернандеса і навіть перетворити його на президента-маріонетку.

Альберто Фернандес з прихильниками, Буенос-Айрес, Аргентина, 26 травня 2018 рокуAlberto Fernández

Удар по чинному президентові

Поки надто рано говорити, як рішення Кіршнер вплинуло на симпатії аргентинських виборців. Проте вже зрозуміло, що воно ускладнить переобрання Маурісіо Макрі на другий термін.

Коли у 2015 році Макрі прийшов до влади, він обіцяв подолати інфляцію та високий рівень бідності, які вважав наслідками популістської та часто безвідповідальної економічної політики Кіршнер. Щедрі соціальні програми її уряду та субсидії націоналізованим підприємствам фінансувались через друк грошей, що вилилось у зростання цін та знецінення заощаджень.

Але хоча Макрі зробив низку правильних кроків, погіршення економічної кон’юнктури, посуха й деякі помилки впродовж весни та літа 2018 року призвели до знецінення аргентинського песо, вповільнення економічного зростання та різкого стрибка інфляції. Через це Макрі був навіть змушений звернутись по допомогу до МВФ, який в Аргентині не надто люблять. Тепер його рейтинги продовжує з’їдати інфляція. Саме зростання цін (майже 56% рік до року у квітні) особливо дошкуляє аргентинцям, третина з яких далі перебуває за межею бідності.

Надії на переобрання Макрі покладав на якомога швидше приборкання інфляції та протиставлення своєї політики радикальним і начебто корумпованим діям Крістіни Кіршнер. Саме Кіршнер, за яку нізащо не проголосувало би більше половини аргентинців, була би зручним кандидатом для Макрі. У своїх виступах Макрі закликав аргентинців бути терплячими і не повертатись до політики та методів Кіршнер, які й призвели до нинішніх проблем аргентинської економіки. Проте риторика Макрі може не мати такої ж сили проти менш заплямованих кандидатів — як Фернандеса, якого підтримує Кіршнер, так і інших потенційних кандидатів від опозиції.

Тепер майбутнє Макрі ще більше залежатиме від здатності приборкати інфляцію. Але всі традиційні економічні інструменти вже задіяні. Нещодавно Макрі навіть вдався до тих же заходів, яких вживала Кіршнер і які він сам неодноразово критикував, а саме — запровадив контроль цін на базові продукти, такі як хліб чи молоко. Таким чином він сподівається вплинути на інфляційні очікування і показати, що президент робить усе можливе для приборкання цін.

Це дало перші плоди. У квітні інфляція дещо сповільнилась. Проте цього може бути недостатньо. У нестійкій коаліції, що підтримує Макрі, вже давно лунають заклики висунути замість нього іншого, менш непопулярного кандидата. Адже за даними останніх опитувань, близько 64% аргентинців негативно оцінює нинішнього президента. Після рішення Кіршнер кількість прихильників відкликання кандидатури Макрі може зрости.

Поки що Макрі налаштований продовжувати боротьбу. Проте ймовірність його перемоги стає все більш примарною. Це не може не насторожувати: третю за потужністю економіку Латинської Америки продовжує лихоманити. Хоча Макрі не вдалося вирішити задавнених структурних проблем, він робив обгрунтовані економічні кроки, які з часом могли дати результат. Якщо несподіване рішення Кіршнер спрацює і допоможе їй повернутись до влади, це може приректи країну на ще принаймні 4 роки популістської риторики та безвідповідальної економічної політики.