Війна в Україні виснажує запаси НАТО. На що розраховувати українській армії
Американці стали локомотивом військової допомоги, однак і їхні можливості не безмежні. Жодна країна Альянсу не готувалася до такої війни, яка нині триває в Україні. Одні види озброєння в дефіциті, а щодо інших — не вистачає політичної волі партнерів. Що залишилось у запасі НАТО і на яку воєнну підтримку може чекати Україна у 2023 році — з'ясовувало hromadske.
За час війни українці неодноразово мали можливість спостерігати, як американський Javelin зносить башти російських танків. Ця проста у використанні зброя допомогла зупинити ворожий наступ у перші місяці війни. Проте нині такі відео трапляються дедалі рідше, а самі протитанкові комплекси не фігурують в останніх пакетах допомоги від США.
Україна отримала майже всі запаси цих Переносний протитанковий ракетний комплексПТРК, що були у Штатах, а це більше ніж 8,5 тисячі комплексів. При тому, що зараз американці можуть виготовляти на рік приблизно дві тисячі цих систем. Тобто для того, щоб відновити свої запаси, Вашингтону знадобиться щонайменше чотири роки.
«Рівень запасів деяких видів зброї США та країн НАТО низький, особливо систем протиповітряної оборони, протитанкової зброї та артилерійських боєприпасів. Нестача 155-мм артилерійських боєприпасів, здається, є найбільш серйозною з усіх», — розповідає старший радник програм міжнародної безпеки американського Центру стратегічних та міжнародних досліджень Марк Канціан.
Гармати західного виробництва врятували українську армію, коли в неї почали закінчуватися боєприпаси для власних гаубиць радянських часів. Це стало вкрай важливою допомогою, оскільки війна в Україні значною мірою продовжується у форматі артилерійської дуелі. Особливо зараз, коли лінія фронту залишається порівняно нерухомою.
«Україна потребує передачі близько 143 тисяч снарядів на місяць. Хоча багато країн можуть постачати боєприпаси калібру 155 мм, такі темпи будуть створювати навантаження на ресурси НАТО й союзників, доки виробництво не збільшиться», — зазначає Канціан.
А поки — запаси західних партнерів невпинно скорочуються. Країни Альянсу змушені швидко переналаштовувати свій оборонно-промисловий комплекс для високоінтенсивної війни. Наприклад, США планують збільшити виробництво 155-мм снарядів, яких в Україну відправили понад мільйон.
«Поточне виробництво снарядів сягає 3250 одиниць на місяць. Пентагон стверджує, що зможе збільшити ці обсяги до 20 тисяч на місяць (240 тисяч на рік) до весни 2023-го та 40 тисяч на місяць (480 тисяч на рік) до 2025-го. За такої швидкості знадобиться близько шести років, щоб відновити запаси», — зазначає Марк Канціан.
«Ніхто не готувався до такої війни»
Значно гірша ситуація з європейськими резервами НАТО. Відомо, що Бундестаг має в запасі лише 10 тисяч артилерійських снарядів. Цього вистачило б тільки на два дні війни такої інтенсивності, як в Україні. Аналогічну проблему мають британці — їхніх боєприпасів вистачило б на тиждень.
«Арсенал країн-членів НАТО у Європі був значно меншим, ніж у США, навіть під час Холодної війни. Термін зберігання снарядів сягає 20 років, і жодна з європейських держав не замінила застарілі з 1989 року боєприпаси. Ніхто не готувався до такої війни», — розповідає колишній аудитор із контролю якості Агентства з управління оборонними контрактами США Трент Теленко.
А втім, попри наявний дефіцит існують інші шляхи допомоги Україні. Як зазначає Теленко, американці скуповують артилерійські снаряди у третіх країн для підтримки Києва.
Наприклад, постачальником 155-мм боєприпасів може бути Південна Корея. А від Пакистану Україна вже отримала снаряди як радянських, так і натовських зразків. Також нестачу можна покрити артилерією меншого калібру.
«На заміну США та інші сторони відправляють свої 105-мм гаубиці та боєприпаси. Вони легші й менш універсальні, ніж 155-мм гаубиці M777, але все одно доволі корисні», — зазначає Марк Канціан.
Замінити Javelin також є чим. Американські протитанкові комплекси TOW уже стоять на озброєнні ЗСУ. Вони доволі габаритні й важать понад 90 кілограмів, тому їх часто встановлюють на транспорт, наприклад, на «Хамві». TOW має більшу дальність дії, ніж у Javelin, однак це комплекс минулого покоління, тому оператор має супроводжувати ціль до її ураження.
Водночас запаси та виробництво ракет GMLRS, які використовують системи HIMARS, на належному рівні.
«Потокове виробництво становить орієнтовно 5 тисяч одиниць на рік. Цього має бути достатньо, щоб підтримувати Україну довго», — зазначає Марк Канціан.
Експерти підсумовують: запаси західних країн справді вичерпуються, але на складах є ще досить багато зброї, яку Україна не отримувала. Це питання лежить у площині «політичної волі» союзників.
Зброя для наступу
«Я знаю, що можу перемогти цього ворога. Але дайте ресурси. Треба 300 танків, 700 БМП, 500 гаубиць — і ми вийдемо на кордони 23 лютого. Ми отримуємо менше, ніж треба», — зазначив Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний в інтерв’ю The Economist.
Важко не помітити, що Захід почав постачати Україні зброю не лише для оборони, а й для наступу. Новий пакет допомоги від США містить 50 бойових машин піхоти Bradley. Берлін оголосив про довгоочікуване передання 40 БМП Marder.
«Допомога США посилюватиметься, особливо після візиту Зеленського та його промови перед Конгресом», — зазначає міжнародний експерт Девід Крамар. На його думку, інші країни-члени Альянсу намагатимуться слідувати прикладу Сполучених Штатів у постачанні тієї чи іншої зброї.
Зразки західних БМП зможуть посилити спроможності Збройних сил. А втім, хоча ці БМП і є номенклатурно зброєю наступу, для подальшого визволення територій їх недостатньо, вважає полковник запасу Іван Якубець.
«Безперечно, це хороша техніка. Вона збереже життя наших солдатів та посилить стійкість ЗСУ. Але для того, аби досягти перелому у війні, її потрібно значно більше. Вся зброя використовується в комплексі, тому без західних танків переходити до подальшого наступу буде складно», — каже він.
Тим часом Франція вже пообіцяла відправити в Україну свої колісні танки AMX-10RC. Скільки Україна отримає таких машин і коли це станеться — невідомо. Проте цей прецедент може стати підґрунтям для подальших поставок важкої техніки від інших країн.
Наприклад, США мають значний запас танків, списаних у 2020 році. Тоді корпус морської піхоти припинив роботу своїх танкових підрозділів.
«З експлуатації вивели понад 400 M1 Abrams. Приблизно 350 із них перебувають на складах в Алабамі. Вони доступні для відправлення в Україну, якщо адміністрація Байдена зможе ухвалити таке рішення», — каже Трент Теленко.
На думку Теленка, Вашингтон і союзники досі невиправдано побоюються, що така зброя може призвести до ескалації та «використання росією зброї масового знищення».
Інша ймовірна причина відсутності таких постачань — логістична. У Європі немає жодної бази, яка б займалася обслуговуванням таких машин. Тому американці все ж сподіваються на те, що Берлін наважиться відправити Leopard в Україну.