Військові витратили 600 млн грн на систему управління армією, яка може виявитися непридатною — Bihus.Info

Про це повідомляють розслідувачі Bihus.Info з посиланням на результати аудиту.

Відповідно до контракту, «Еверест» мав виконати дослідно-конструкторську роботу «ДЗВІН-АС». Її суть полягала у створенні автоматизованої системи центру оперативного керівництва ЗСУ, тобто системи управління військом. Компанія мала написати спеціалізований військовий софт і обладнати кілька пунктів управління (штабів і машин) технікою, на якій цей софт працює.

Раніше подібного програмного забезпечення компанія не розробляла, її основним видом діяльності була торгівля комп’ютерами, приладдям і готовим софтом. Тому спочатку навіть Міністерство оборони дало висновок, що компанія не спроможна виконати роботу. Але за кілька тижнів різко передумали — якщо «Еверест» залучить співвиконавців, то контракт підпишуть.

Робота над проєктом тривала чотири роки, за цей час кошторис зростав, адже замовник із підрядником постійно змінювали план і обсяг робіт. Зокрема, переконують розслідувачі, 12 разів виправляли технічне завдання, через що постійно коригували робочо-конструкторську документацію.

За одне лише коригування «Евересту» заплатили 115 млн грн (це 20% загальної вартості проєкту). Ще на 255 млн грн вартість «ДЗВОНУ» виросла через те, що чиновники вирішили потроїти кількість пунктів управління, які мав обладнати «Еверест», і замість запланованих 4 комплексів закупили 12. Аудитори так і не знайшли пояснень, навіщо цю кількість збільшили. Зрештою за «ДЗВІН» виплатили 580 млн грн.

Аудит Служби безпеки

Улітку 2020 року СБУ ініціювала аудит. Його загальний висновок такий: софт не відповідає поставленому завданню, тож подальше використання «Дзвону» може бути взагалі недоцільним, а закупівля аж 12 комплексів нічим не обґрунтована. Там переконують, що переплата у 255 мільйонів могла бути зайвою.

Згідно з даними аудиту, «ДЗВІН» несумісний із аналогічними системами країн-членів НАТО. З невідомих причин «ДЗВІН» написали з використанням експериментального протоколу, не ратифікованого як стандарт НАТО.

Також відсутність у «ДЗВОНІ» відкритих програмних інтерфейсів за міжнародними стандартами ускладнює подальшу інтеграцію системи з іншим софтом в Єдиній системі управління ЗСУ. Це створює ризик подальших додаткових витрат на постійне доопрацювання системи кодами-перехідниками на кожен новий софт.

Частина софту в складі «ДЗВОНУ» — це придбане «Еверестом» ліцензійне програмне забезпечення сторонніх виробників. Аудит виявив, що одна з програм, пакет ліцензій якої коштував 15 млн грн, не використовується. Ще одна не проходила спецперевірку на предмет захисту інформації — хоча ця програма відповідає за передачу даних між пунктами управління.

У жовтні 2020 року підійшли строки здавати проєкт у цілому. До Комісії з прийому вперше ввійшли кілька програмістів з Центру впровадження та супроводження автоматизованих систем оперативного (бойового) управління Збройних сил, створеного на основі волонтерського проєкту «Аеророзвідка».

Вони виявили низку проблем і відмовилися підписувати загальний протокол. Через це процес прийому зірвався і питання загальмувало аж на пів року. «Еверест» уже подав до суду з вимогою прийняти роботу.

Хто за цим стоїть?

Аудит встановив, що замовником софту виступало Міноборони, воно ж платило гроші за контрактом. Однак від початку керували проєктом чиновники Генштабу. Підписав контракт із компанією генерал Володимир Рапко.

Ідея потроїти кількість комплектів походить із доповіді, яку підготували в Управлінні розвитку автоматизації (тоді під командуванням полковника Віктора Артиховича), виголосив її заступник начальника Генштабу генерал Радіон Тимошенко, а погодив тодішній начальник Віктор Муженко.

Реакція військових

У Генштабі запит журналістів про коментар проігнорували. У Міноборони зазначили, що передали матеріали аудиту в Державне бюро розслідувань і не можуть ухвалити рішення стосовно «ДЗВОНУ», доки не завершиться слідство (за даними Bihus.Info, наразі в Бюро щонайменше дві кримінальні справи щодо «ДЗВОНУ»).

Директор «Евересту» Володимир Пастухов то призначав журналістам зустріч, то скасовував. Зрештою компанія надіслала письмову відповідь. Загальний зміст її зводиться до того, що інформація про недоліки системи не відповідає дійсності. Поговорити про «ДЗВІН» детальніше Пастухов відмовився.