Врятований донорами: як пандемія вплинула на запаси крові
Онкологія, операції, вагітність, серцева недостатність — це не всі випадки, коли людина може потребувати переливання крові. Тоді допомогти можуть лише донори. Пандемія скоротила кількість донацій удвічі. Але все ж знаходилися добровольці, які рятували інших. 14 червня у світі відзначають Міжнародний день донора крові. hromadske розповідає історію пацієнта, якого врятували донори, та як загалом пандемія вплинула на запаси крові.
Шукайте донорів
У серпні минулого року у В’ячеслава Рогачева почала затерпати губа. Лікар сказав, що все гаразд. Сім’я поїхала на відпочинок, але чоловікові ставало гірше. Через місяць йому діагностували онкологічне захворювання — лімфому Беркітта. Це рак лімфатичної системи, зокрема B-лімфоцитів, який розвивається в гермінативному центрі.
«У всіх онкозахворювань є таке, що після хіміотерапії падають показники крові, і потрібне переливання. Коли лімфома, то лікування набагато агресивніше — людей капають безперервно 5-6 днів. І за декілька днів показники бувають нульові. А це — загроза кровотечі, від якої людина може померти», — розповідає Віра, дружина В'ячеслава.
Попередні чотири хіміотерапії у чоловіка пройшли без ускладнень. Кров, яка йому була потрібна для переливання, надавала лікарня. Заключна хіміотерапія зійшлася з початком карантину — 15 березня В’ячеслав ліг в клініку. Вже тоді лікарка попередила, що запасів крові не вистачає, тому сім’ї доведеться самим шукати донорів, особливо на тромбоцити.
Пошуки Віра Рогачева розпочала серед родичів, знайомих та у соціальних мережах. Але це виявилося непросто. Процедура здачі тромбоцитів є складнішою, ніж зі звичайною кров’ю. Переважно це займає два дні, і не всі донори підходять.
Також однією із проблем тромбоконцентрату є те, що ним не можна запастись. Його треба використати протягом 5 днів, тоді як звичайна кров може зберігатися до місяця.
«Жінок, які зголошувались здавати тромбоцити, одразу бракували, бо у них їх не вистачало. Я вже пізніше зрозуміла свою основну аудиторію — це хлопці до 35 років. Їм майже не відмовляли», — розповідає Віра.
Жінці через соціальні мережі порекомендували два донорські проєкти ДонорUA і Zdai blood. Останні відгукнулися одразу, і основна допомога В’ячеславу була від них.
Потреба крові в реальному часі
З початком поширення пандемії через обмежений рух транспорту і страх підхопити хворобу донорство крові скоротилося вдвічі. Про це розповідає директор Київського міського центру крові Олександр Сергієнко: «Якщо до карантину ми заготовляємо в середньому 200 одиниць крові в день, то від початку карантину активність донорів впала і вимірювалася в 100 одиниць крові». Стандартний забір крові — це 450 мл.
Під час карантину, говорить Сергієнко, у центрах крові дотримуються рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'яВООЗ: одягають маски, рукавички, міряють температуру і стежать за дистанцією. Чи передається збудник інфекції через кров? Сергієнко каже, що це не доведено. «Були розроблені спеціальні опитувальники для донорів, які виявляють ризики контакту з інфікованими. Але за час карантину до нас не приходили люди з ознаками хвороби», — пояснює директор центру крові.
Щоб вирішити проблему з транспортом, ДонорUA та Фундація Варто Жити організували поєкт #таксідлядонора. Людина, яка хоче здати кров, може безкоштовно добратися до центрів крові і назад додому. Така послуга доступна до 22 червня у 26 містах України.
В Україні немає статистики, скільки людей регулярно потребують крові. Центр громадського здоров’я називає 300 тисяч пацієнтів у рік, які потенційно можуть потребувати переливання. У 2018 році в Україні донорами стали 385 тисяч людей. Приблизно на 1000 населення кров здають лише 13 донорів — це втричі нижчий рівень, ніж у ЄС.
«У нас досі недостатньо розвинена культура донорського руху. В нас переважає родинне донорство — коли пацієнту здають кров саме його родичі, друзі чи колеги, і така практика в їхньому житті є разовою», — розповідає Ірина Славінська, керівниця відділу безпеки крові та донорства ДУ «Центр громадського здоров'я» МОЗ України.
У березні Центр громадського здоров’я спільно з ДонорUA запустили моніторинг запасів донорської крові по Україні. Заклади, які заготовляють компоненти крові, в режимі реального часу надають інформацію про їхні потреби і вже тоді їм допомагають.
«Ми швидко об'єдналися зі Збройними Силами. І на всій території України кожен заклад мав змогу співпрацювати з військовими частинами, які оперативно могли здавати кров для пацієнтів, які потребують такої допомоги», — каже Ірина Славінська.
#яДонор/ка
До Всесвітнього дня донора крові ЦГЗ вдруге організовує флешмоб #яДонор/#яДонорка. З 10 до 19 червня потрібно здати кров і сфотографуватися в процесі. Потім опублікувати фото у Facebook із гештеґом та чекати на розіграш подарунків.
«Щодня є і залишаються пацієнти, в яких немає карантину, і вони потребують допомоги. Тому ми закликаємо всіх донорів та людей, які ще не були донорами, долучитися до донорського руху і здати кров, — каже Ірина Славінська. — За це можна буде отримати винагороду не лише як врятоване життя, але й приємний спогад про цей день».