Вибух у Києві: що відомо про замах на депутата Мосійчука

Пізно ввечері 25 жовтня в Києві біля редакції телеканалу «Еспресо», стався вибух. За повідомленням правоохоронців, спрацював саморобний пристрій направленої дії, закріплений на припаркованому поруч мопеді. На місці знайшли металеві кульки зі слідами навантаження, уламки електронних плат – можливо від автомобільної сигналізації. Унаслідок інциденту 3 людей дістали поранень і 2 загинули.

Серед поранених — депутат від «Радикальної партії Ляшка» Ігор Мосійчук, політолог Віталій Бала та жінка, що йшла повз місце інциденту. Вибух стався коли Мосійчук та Бала виходили на вулицю після ефіру на телеканалі «Еспресо».

Від отриманих поранень загинув охоронець депутата Мосійчука, 31-річний працівник поліції полку особливого призначення, та 36-річний екс-співробітник МВС, який під час вибуху повертався додому.

Ігоря Мосійчука одразу після вибуху доправили до клініки «Борис», де його прооперували. Згодом сам народний обранець написав у себе на facebook, що зловмисники, які влаштували вибух мали на меті вбити саме його.

«Я вважаю, що замовники сидять у Москві. Виконавці — київські. Не виключено, що агентура серед патріотичного середовища. Це перший замах на державного діяча такого рівня в Україні. Живим я залишився тільки завдяки моєму загиблому охоронцю Руслану», – написав нардеп.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Вибух у Києві: 3 версії замаху на Мосійчука, якого охороняли за наказом МВС

Три версії слідства

26 жовтня перший заступник голови прокуратури Києва Олег Кононенко на брифінгу повідомив три офіційні версії слідства.

«Перша версія — це замах на вбивство Мосійчука, який було організовано спецслужбою РФ. Друга — політична діяльність і громадянська позиція Мосійчука всередині країни. Третя — замах на Мосійчука на особистому ґрунті», — сказав він.

При цьому слідство не відкидає інших версій, наприклад, замаху на громадського діяча, враховуючи те, що серед постраждалих – політолог Бала.

«Ми також не відкидаємо версію щодо замаху на журналістів телеканалу «Еспресо», — додав Кононенко і уточнив, що підозрюваних і затриманих наразі час немає.

На запитання журналістів, на якій підставі Мосійчука охороняв працівник поліції спецпризначення представники СБУ та прокуратури м. Києва, що займаються розслідуванням не відповіли, посилаючись на державну таємницю. Але додали, що це було вказівкою МВС:

«За інформацією Національної поліції, стосовно Мосійчука вживались заходи безпеки. І органи внутрішніх справ забезпечували цю безпеку, тому при ньому був працівник поліції», – сказав керівник головного управління СБУ в Києві та Київській області Сергій Семочко.

Що відомо про Ігора Мосійчука?

Попередні 20 років він активно займався політикою. Ще у 1994 році вступив до лав націоналістичної організації УНА-УНСО. Наступного року брав участь у сутичках з правоохоронцями на Софіївській площі. Тоді міліція намагалась завадити спробі поховати голову Української православної церкви Київського патріархату Володимира поряд із Софією Київською. Близько року Мосійчук переховувався від правоохоронців, та зрештою його арештували на півроку.

В подальшому Мосійчука заарештовували ще двічі. У 2011 році він проходив по справі так званих «Васильківських терористів». Тоді Мосійчук був депутатом міськради Василькова (Київська область). Туди він пройшов як позапартійний редактор місцевого видання «РІА Легіон». Правоохоронці звинуватили Мосійчука, його колегу по міськраді Сергія Бевза та активіста Володимира Шпару у підготовці теракту під час святкування Дня Незалежності України. Судовий процес тривав три роки та завершився обвинувальним вироком у січні 2014 року. Та вже за місяць, після завершення Революції Гідності, Мосійчук вийшов на свободу. Згодом вирок проти нього скасували через відсутність складу злочину.

Народним депутатом Мосійчук став на дострокових виборах 2014 року. Він балотувався від РПЛ під номером 9 виборчого списку.

За час роботи у Верховній раді Мосійчук двічі заочно конфліктував з керівництвом Чечні. Наприкінці 2014 року він публічно підтримав нападників, що в той час штурмували відділок поліції у Грозному під час якого загинули 14 чеченських правоохоронців. Мосійчук назвав їх «борцями за волю чеченського народу». У відповідь президент Чечні Рамзан Кадиров доручив правоохоронцям відкрити кримінальну справу на Мосійчука, а також нардепів від «Народного фронту» Андрія Левуса та Юрія Березу. Нападників на відділок поліції Кадиров тоді назвав терористами та пообіцяв, що «дістане з під землі та зариє глибоко під землю» всіх, хто їм допомагає.

24 березня цього року Мосійчук знов зробив заяву щодо подій у Чечні. Тоді офіційні російські ЗМІ повідомили про напад невідомих на базу Росгвардії у Чечні під час відбиття якої загинуло 6 військовослужбовців.  Мосійчук з трибуни Верховної ради підтримав дії нападників.

«Вони продемонстрували, що Чечня бореться і буде боротися», — сказав нардеп. У відповідь голова парламенту Чечні Магомед Даудов пообіцяв зустріти Мосійчука «з почестями», якщо той збереться «у військовий похід проти Чечні».

«Впевнений, знайдемо теплі місця і для Мосійчука з його дружками. Ну, а в особливих випадках, якщо вони проявлять відому «наполегливість» у нас і цинковий поїзд передбачений. Безкоштовно відправимо, з оркестром», — сказав тоді Даудов.

У вересні 2015 року Мосійчука знову заарештували. Він став першим депутатом, якого правоохоронці взяли під варту прямо у будинку Верховної ради. До цього Віктор Шокін, що тоді очолював Генеральну прокуратуру продемонстрував депутатам відео, на якому чоловік, схожий на Мосійчука отримував хабар, нібито за допомогу у вирішенні земельного питання. Після цього народні обранці одразу проголосували за зняття з нього недоторканності.

Та за кілька місяців Вищий адміністративний суд визнав, що недоторканність з Мосійчука зняли з порушенням процедури, після чого ГПУ відкликала запит на його арешт.

Підписуйтесь на наш канал у Telegram