«Маєш робити, що скаже майстер». Сексуальні домагання в Карпенка-Карого — історія, про яку мовчали викладачі
До сценариста Богдана Панкрухіна, акторок Вікторії Муштей та Юлії Бірзул останніми днями прикуто багато уваги. Їхні телефони й месенджери не змовкають, вони дають інтерв'ю, коментарі й укотре розповідають — кожен свою — історію.
Богдан — про те, чому вирішив зробити приховане явним і розповісти про сексуальні домагання з боку актора та викладача Володимира Талашка. Жінки — що їм довелося пережити.
Про харасмент в українських університетах говорять інформаційними хвилями. У 2017-му студентки рівненського університету розповіли про викладача, який натякав на інтимний зв’язок і пропонував секс. У 2019 році Клементина Квіндт зробила публічною історію про те, як під час літньої практики студенток домагався викладач університету Шевченка.
hromadske розповідає про нову хвилю зізнань і те, що мають робити в університетах, аби студенти почували себе безпечно.
Квартира на Ярославовім Валу
«Доки я не погодилася заявити про все публічно, була впевнена, що ця ситуація на мене не впливає. Але зараз, коли постійно про це розповідаю, неначе повертаюся у свої 16. Не думала, що буде так важко», — зізнається акторка Юлія Бірзул.
Усе трапилось у 1997 році, коли вона приїхала з Нікополя до Києва вступати в університет Карпенка-Карого. Дівчина з дитинства мріяла стати акторкою, з п’яти років ходила в театр пантоміми, драматичну студію, грала у виставах.
У 13 на одному з театральних фестивалів Юлія познайомилася з актором Талашком, відомим за роллю в радянському фільмі «В бій ідуть тільки “старики”». Той сказав, що дівчина має талант — їй неодмінно треба вступати в університет Карпенка-Карого. Актор залишив Юлії візитівку, щоб вона зателефонувала, коли приїде в Київ на іспити. Тож, коли за кілька років Юлія закінчила школу, мама наполягла подзвонити Талашку.
Актор упізнав дівчину і сказав, що зустріне її на вокзалі. Він чекав на Юлію з квітами, на власній автівці. Одразу запропонував поїхати до нього додому на Ярославів Вал. Поснідати й послухати програму Юлії — університет усе одно ще був зачиненим, пояснював він.
Юлії було незручно, та вона погодилася, адже запрошував герой із фільму, який вона постійно переглядала з родиною. Удома Талашко почав показувати фотоальбом із картками зі знімальних майданчиків, розповідати історії про відомих акторів.
«Я була в сірому діловому костюмі, з двома заплетеними косами, без макіяжу. Перше його зауваження було щодо мого зовнішнього вигляду. Потрібно себе прикрашати, казав він, щоб звернули увагу, адже я вступаю до творчого університету», — згадує жінка.
Талашко сидів у кріслі напроти Юлії, слухав її програму для вступу. Зненацька запропонував пофотографувати її. Мовляв, це його хобі — він усіх знімкує.
«І тут почалося — тут приспустіть, тут зніміть».
Викладач роздягнув абітурієнтку до пояса й почав чіплятися. Юлія не зрозуміла, як вони опинилися в ліжку і чоловік її цілував. Вона намагалася це припинити, але Талашко не реагував. У паніці Юлія почала вдавати, неначе зомліла. Це стало порятунком. Талашко злякався, а дівчина почала швидко одягатися й утікати.
Дорогою до університету Юлію трусило. Тих кілька годин перед творчим іспитом думала тільки про те, що сталось у помешканні на Ярославовім Валу.
Дівчина пройшла творчий відбір, але попереду чекало ще більше випробування — потрібно було повернутись у квартиру Талашка й забрати квиток додому.
На вокзал дівчину повіз актор. Вона знову не змогла відмовити йому.
Повернувшись додому, Юлія не відважилась розповісти батькам про те, що трапилося. Довелося навіть іще раз зателефонувати Талашкові, бо мама наполягала подякувати.
Наступного разу, коли Юлія приїхала на іспити, їй постійно здавалося, що зараз в одному з кіосків «Союзпечать» натрапить на свої оголені фото. А коли побачила Талашка в університеті, була переконана, що він точно обговорює її.
У Карпенка-Карого дівчина так і не вступила. Каже про це так:
«Зараз мені здається, що навіть якби я й хотіла, то не склала би той іспит. Тоді я для себе чітко вирішила: не хочу вчитися в цьому університеті. Я просто вийшла і сказала мамі, що не пройшла. Хоча насправді досі не знаю — пройшла чи ні».
Майстер, який вирішує все
«Усе почалося з того, що Катерина Пєнькова створила п’єсу “Бути майстром”, у якій описала свої студентські роки. У ній фігурував народний і заслужений артист України Давид Бабаєв. Він ґвалтував своїх студенток. Цей актор уже помер, але я зрозумів, що є ще багато історій про інших педагогів, які викладають у театральних університетах і травмують студенток. І про них потрібно говорити», — розповідає Богдан Панкрухін.
Сценарист написав у своєму інстаграмі, що збирає історії про харасмент у театральних вишах. Кілька жінок порадили йому звернути увагу на викладача університету Карпенка-Карого — Володимира Талашка. Мовляв, ходять чутки, що він домагається студенток та абітурієнток. Інформація підтвердилася.
Після того, як Богдан опублікував історії жінок, а новини поширилися в медіа, у Мінкульті повідомили, що «глибоко стривожені» такими звинуваченнями проти викладача, ініціювали службове розслідування й закликали постраждалих писати заяви в міністерство. Сам Талашко заперечував свою причетність до всього, що про нього говорили.
Катерина Левченко у 2013 році хотіла вступити в університет Карпенка-Карого. Уперше вона приїхала, щоб отримати допуск до творчого іспиту.
Дівчина зайшла в кабінет до Талашка, продекламувала свій вірш. Майстер переконував: вона має талант, але для того, щоби вступити, їй потрібно ще трохи з ним позайматися. Катерина погодилася й невдовзі приїхала знову.
Поки стояла в черзі під корпусом, актор сам зателефонував їй і запропонував сходити на каву — але так, щоб про це ніхто не знав.
«Коли ми приїхали назад у корпус і зайшли в кабінет, він сказав: “Бачиш, яка тут черга, ти маєш допуск до іспитів, але все одно потрібно позайматися зі мною. Приїжджай увечері до мене на дачу”», — розповідає дівчина.
Катерина злякалася. Почала пояснювати, що живе в родичів і не зможе пізно повернутися додому, вони будуть хвилюватися. Тоді актор призначив їй ще одну зустріч в університеті. Талашко показував фото випускниць на стінах аудиторії, близько підходив, обіймав за талію, фотографував. Адже їй як майбутній телеведучій потрібно мати гарне портфоліо. Викладач почав торкатися волосся, талії, приспускати шлейки сукні. Але Катерина сказала: «Цього досить». Тоді актор запропонував прийти наступного дня до нього додому на Ярославів Вал.
Катерина прийшла не одна, а з подружкою. Це розізлило Талашка, і за 10 хвилин він терміново поїхав на вокзал зустрічати друзів. Згодом педагог відчитав дівчину за те, що вона так несерйозно поставилася до підготовки перед іспитами.
Катерина вирішила не вступати в університет. Бути й надалі залежною від Талашка вона не хотіла.
Обстоювати кордони
Того ж року вступала й Вікторія Муштей. Це була її друга спроба.
Дівчина прийшла до Талашка отримати допуск на іспит, а натомість мала відповідати на запитання про те, як їй живеться в гуртожитку, який алкоголь їй подобається, чи не хоче вона ще поспілкуватися й порепетирувати програму. Вікторія не розуміла: майстер розгледів у ній талант чи все рухається в іншому напрямку.
Талашко запропонував підвезти Вікторію до метро. І хоч вона не погоджувалася, актор наполягав. Вони опинилися в його квартирі на Ярославовім Валу. Актор приніс коньяк, закуску, розповідав про своє життя та знімання, пропонував дівчині пофотографуватися. Згодом увімкнув музику, запросив потанцювати, почав гладити та притискати дівчину до себе.
«Було неприємно, але обстоювати свої кордони тоді я не вміла, і стрес блокував будь-яке раціональне мислення», — розповідає Вікторія.
Коли Талашко поліз цілуватися, вона почала вириватися й тікати з його помешкання. Він наполягав, щоб дівчина залишилася — мовляв, у нього постійно ночують студенти. Вікторія вибігла з квартири, а в голові пульсувало лише одне: «сама винна».
Зрештою, дівчина склала творчий іспит і вступила в університет на бюджет. Та через два дні їй зателефонували з приймальної комісії і сказали, що трапилася помилка — насправді вона вступила на контракт.
«Батьки хотіли приїхати в Київ, з’ясувати, як таке могло статися — адже в мене була золота медаль, до цього протягом року я навчалася на бюджеті. Але злякалася, що ця історія стане відомою, боялася щодо тих фотографій, які він мав. Я не була роздягнена, там були оголені плечі, але все одно залишався факт, що я була у нього вдома. Просила батьків, щоб вони не починали, адже матиму проблеми в деканаті», — каже Вікторія.
Рік вона провчилася в майстерні Талашка, а потім перевелася на акторський факультет.
Робити те, що скаже майстер
Одразу після того, як Богдан оприлюднив допис про домагання на своїй сторінці у фейсбуці, в університеті Карпенка-Карого заявили, що жодних офіційних звернень, запитів, скарг чи повідомлень від студентів не надходило.
З 1 вересня там пообіцяли зібрати робочу комісію для розслідування цього випадку. Виконувачка обов’язків ректора університету Інна Кочарян написала у фейсбуці, що готова вислухати кожну студентку, яка коли-небудь зіштовхувалася із сексуальними домаганнями з боку Талашка. Та коли ми зателефонували їй із проханням про коментар, вона відмовилася говорити через те, що перебувала у відпустці.
Жінки, з якими нам вдалося поспілкуватися, переконані: про дії Талашка знали всі — і викладачі зокрема.
«Про це неможливо було не знати. Інакше потрібно бути сліпими й глухими», — каже Вікторія Муштей.
Акторка Настя Вергелес публічно розповіла свою історію після Вікторії та Юлії. Вона також навчалася на курсі Талашка у 2009-2010 роках. Дівчина згадує, що викладач ставився до неї неприпустимо: принижував, змушував роздягатися на сцені, коли в цьому не було потреби, психологічно тиснув. А коли Настя отримала роль у виставі, наполягав, щоб вона приїздила до нього додому репетирувати.
«Тоді я зателефонувала викладачці, з якою мала гарні стосунки, як мені здавалося. Розповіла, що Талашко до мене чіпляється, запрошує додому, що мені страшно. Натомість вона відповіла: “Насте, ти навчаєшся в театральному університеті, у тебе є майстер. І якщо хочеш мати головні ролі та працювати на телебаченні, маєш робити те, що він тобі каже”», — згадує дівчина.
Настя зрозуміла: в університеті вона не може почуватися безпечно. Люди, з якими працював Талашко, були однією командою зі схожими цінностями. До нього додому вона теж не погоджувалася їхати, та й історії про те, що в нього ночують студентки, лякали її.
Настя подумала, що, можливо, цю ситуацію вирішить скарга в деканат. Вона з одногрупницями планувала розповісти, що Талашко їх ображає, знущається, психологічно тисне, і повідомити про сексуальні стосунки з іншими студентками.
«Нам сказали: "Ви не перші й не останні, хто хоче написати цю заяву. Ми знаємо, про що ви говорите, але, на жаль, нічого зробити не можемо. Талашко має “кришу”. Вам буде гірше, якщо напишете цю заяву"», — каже Настя.
Богдан має ще одне підтвердження того, що деканат не реагував на скарги студентів — навіть на ті, які не мали стосунку до сексуальних домагань.
Після публікації історій Вікторії та Юлії він отримав аудіоповідомлення від однієї акторки.
Вона пригадує випадок, що трапився під час її навчання: майстер розізлився й зачинив усю групу в холодній аудиторії, коли на вулиці було ледь не 30 градусів морозу. Вони просиділи там шість годин.
«Після того ми ходили писати скаргу всім курсом. Деканка нам відповіла, що можемо забирати свої документи, тому що Талашка ніколи не звільнять», — каже акторка.
Політика університету
За дослідженням, яке проводила Асоціація юристок України ЮрФем, більше ніж 45% відсотків студентів і студенток зіштовхувалися із сексистськими висловлюваннями та діями сексуального характеру з боку викладачів.
Тамара Марценюк очолює Комітет протидії дискримінації та сексуальним домаганням у Києво-Могилянській академії. Університет став одним із перших, де ухвалили відповідну політику.
«Важливо зробити цю політику публічною. Інформувати студентство, викладачів, адміністрацію. Частина людей, які чинять певні дії, не розуміють, що це насильство, дискримінаційні судження, сексуальні домагання», — розповідає викладачка.
В університеті студентам це пояснюють на ввідному курсі — «Могилянські студії». На сайті Києво-Могилянської академії є детальна інструкція про те, що має робити студент, який зіштовхнувся із сексуальними домаганнями, та їхні ознаки: небажані доторкання, поплескування, жарти, погрози, залякування, погрози й листи, демонстрація зображень, непристойні, небажані пропозиції або зауваження.
Студент має подати скаргу про харасмент упродовж 30 днів — з описом порушення, датою події, фактами й можливими доказами. Скаргу можна надіслати на електронну пошту чи покласти в одну зі скриньок, які є у відділі декана щодо роботи зі студентами, у відділі кадрів, в офісі психолога-консультанта. Після скарги комісія має поінформувати університет, зустрітися зі скаржником, свідками, відповідачем та іншими людьми, які можуть надати будь-яку інформацію, та підготувати своє рішення.
Після цього керівництво університету може ухвалити рішення — звільнити працівника, винести йому догану, позбавити доплат до зарплати або ж відрахувати студента чи студентку. Від початку існування політики з 2019 року комітет ще не виносив жодного рішення, яке стосувалося б сексуальних домагань в університеті. Окрім цього, студенти НаУКМА мають можливість написати про неналежну поведінку викладача в анонімних опитуваннях після завершення кожного курсу. Відповідної політики, інструкції та згадок про роботу комітету, до якого мали би звертатися студенти університету Карпенка-Карого, немає.
Вікторія Карпа, керівниця центру ЮрФем:освіта, зазначає, що далеко не в усіх університетах є політики й комісії з протидії дискримінації та сексуальним домаганням. Однак у деяких може бути кодекс етики й академічної доброчесності, у якому зазначено, що сексуальні домагання — це порушення. У такому разі слід звертатися до відповідної комісії факультету чи університету. Якщо й кодексу немає, юристка радить писати скаргу освітньому омбудсменові.
Якщо в університеті не реагують на жодні скарги, постраждалі можуть подавати заяву в поліцію, дзвонити на гарячу лінію уповноваженого з прав людини, центрів безоплатної правової допомоги або звертатися до суду.
Непокаране зло
Тривалий час після вступу в університет Карпенка-Карого Вікторія Муштей думала, що з нею щось не так. Ніби це вона дала привід для такої поведінки викладача. Та що більше дівчина спілкувалася з іншими студентами, то ліпше розуміла: вона — одна із сотень.
Психологиня Марина Слободяник розповідає, що жінкам, які постраждали від сексуальних домагань, потрібно об’єднуватися й говорити про це:
«Наш пострадянський менталітет стверджує, що такі випадки слід ретельно приховувати. Бо ж я була учасницею цього всього й не закричала, не втекла, не написала скаргу. Я нічого не зробила — отже, винна. Ні, потрібно говорити й шукати тих, хто теж зазнав такого насилля — вербального чи фізичного».
Наслідки сексуальних домагань і непокараність кривдника можуть даватися взнаки ще довго. Потерпіла може перестати цінувати себе та власне тіло, думати, що вона не має жодних прав. Розхитується система життєвих цінностей, виникає відчуття, що будь-хто, вищий за статусом, може знову вдатися до харасменту. Такі ситуації потрібно розбирати і пропрацьовувати з фахівцями.
«Я сформувалася психологічно стійкою та впевненою завдяки медитаціям і психотерапевту. Та мій терпець увірвався, коли я почула від цьогорічної абітурієнтки, що до неї також чіплявся Талашко. Він теж кликав її в аудиторію, просив пофотографувати, спустити светр на плечах. Я була шокована, що це досі продовжується. Те, що я тоді змогла вибігти з квартири, не означає, що іншим це також вдасться. І про таке розповідати ще складніше», — каже Вікторія.
Коли жінка дізналася, що сценарист Богдан Панкрухін збирає історії про сексуальні домагання в університеті, до останнього планувала повідомити свою анонімно. Коли ж почула, що сталося з Юлією Бірзул, вирішила: потрібно говорити голосно.
«Я була готова до осуду й того, що будуть чоловіки, які казатимуть — сама винна. Так і сталося, на мене зараз ллється багато бруду. Але я почуваюся спокійною, маю підтримку, для мене це важливо, — розповідає Вікторія. — Я більше не хочу боятися. Я відмовляюся вважати будь-яке насилля нормою. Мовчання відгороджує від сорому, але дозволяє насиллю тривати. Хочу довести цю справу до кінця».
З 1 вересня Володимира Талашка відсторонять від викладання в університеті Карпенка-Карого. Поки правоохоронці перевіряють інформацію із соцмереж і чекають результатів внутрішньої перевірки в навчальному закладі.
Чи притягнуть Талашка до кримінальної відповідальності, залежатиме зокрема й від того, чи напишуть постраждалі жінки заяви до правоохоронних органів. Як повідомили hromadske в поліції Києва, жодної заяви там не отримували.