Як у Центрах готовності цивільних вчать протидіяти російським ІПСО?
Центр готовності цивільних (ЦГЦ) — це проєкт Благодійного фонду Сергія Притули. Осередок у Києві запрацював у торік у листопаді. З того часу у столиці провели понад 40 тренінгів, які відвідали понад 2500 учасників.
«У нас зазвичай дуже багато охочих на такі тренінги, зокрема на ті, які стосуються поводження зі зброєю чи домедичної допомоги, а місця у групі бувають обмеженими, тому ми проводимо більше й більше подій», — розповіла координаторка Центру готовності цивільних у Києві Ярослава Камінська.
У ЦГЦ поводять тренінги зі стрілецької та гранатометної справи, вчать основ аеророзвідки, користуванню військовою оптикою. Серед теоретичних занять — підготовка до мобілізації, психологічна підтримка в умовах війни, правила поводження під завалами, дії при радіаційній і хімічній загрозах тощо.
Серед дисциплін є ще інформаційна безпека. Зокрема лекцію про протидію Інформаційно-психологічні операціїІПСО нещодавно відвідало hromadske. Цей навчальний тренінг підготувала найбільша OSINT-аґенція в Україні Molfar.
На ній експерт з ІПСО Кирило розповів, які росія використовує наративи у війні проти України. Зокрема, до 2014 року: «Схід України не любить Захід та навпаки» нібито утиски російської мови, «росіяни — братній народ» тощо.
Також розглянули те, що росіяни «розганяли» після повномасштабного нападу. Як-от «конфлікт президента Володимира Зеленського та Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного», «загибель українського військового керівництва». І такі наративи, як «чоловіки зі сходу України не хочуть воювати», «дружини солдатів у Європі сплять із європейцями».
Експерт розповів не тільки про те, як протидіяти ворожим ІПСО, а і як самі українці можуть проводити інформаційні операції.
«Основним лейтмотивом лекції була концепція того, що працюючи з російськими аудиторіями не треба намагатися перевиховати їх, треба доводити російську пропаганду до такого абсурду, щоб вона ставала руйнівною для самих росіян», — зазначив він.
Як приклад, спікер розповів про операцію, що проводилася на початку повномасштабної війни в одному з російських міст. Тоді з території України був ініційований мітинг за цукор, щоб дискредитувати провоєнних активістів.
«Результати не були ті, що ми хотіли, бо на мітинг, окрім поліції, працівників ФСБ та журналістів, ніхто не прийшов. Але він дуже завірусився [у мережі]. Саме ця акція показала те, які інструменти можуть бути використані. Це було найцінніше для нас у той момент, тому що це була перша акція, яку ми проводили», — розповів Кирило.
Більше про Центри готовності цивільних
Національний координатор Центрів готовності цивільних Олексій Сердюков розповів, що головна мета тренінгів — первинна підготовка, аби у разі мобілізації люди мали певну частину знань і навичок та могли економити дорогоцінний час. А ще — отримання знань на випадок цивільного опору в окупації.
Ярослава Камінська вважає, що цінність проєкту — підготуватися якомога краще. «Чудово, що є такий проєкт, який дає можливість цивільним підготуватися до того, щоб вступити до лав ЗСУ, або просто бути більш готовим до будь-чого, що може статися [під час війни]», — сказала вона.
Хто навчає та які результати?
Сердюков зазначив, що майже всі інструктори мають військовий досвід. «Це переважно бійці бойових бригад. Цивільними є інструктори із невеликої кількості дисциплін. Зокрема це психологічні навчання, може бути домедична допомога (цивільний протокол)», — розповів він.
З моменту, відколи рік тому запрацював перший ЦГУ у Полтаві, загалом по Україні було проведено понад 1 100 навчань, які пройшли понад 20 тисяч відвідувачів. Деякі з них наразі вже є військовослужбовцями.
Обласні осередки ЦГЦ можна глянути за цим посиланням. Вхід — за довільний внесок.