Як виконати угоду? Технічне регулювання та стандартизація (ІНФОГРАФІКА)
Хто визначає параметри безпечності та контролює якість продукції, розробляє стандарти для промисловості та який характер вони мають? Щоб отримувати вигоду від угоди про асоціацію, потрібні реформи.
Для успішного виконання Угоди про асоціацію та виходу на ринок ЄС, друге завдання, з яким має впоратись Україна полягає у докорінній зміні системи технічного регулювання за європейським зразком. У світі формується тотальна недовіра до системи стандартизації України, оскільки у нас досі ніхто не ставив питання про її ефективність. Обов’язкові стандарти, технічні умови та сертифікація продукції, успадковані від СРСР, – це ті гальмівні регуляторні елементи, які сьогодні створюють штучні перепони для розвитку економіки та виходу України на міжнародні ринки.
Тому представлена графіка стосується питань технічного регулювання: хто визначає параметри безпечності та контролює якість продукції, розробляє стандарти для промисловості та який характер вони мають. Порівняння по ключових параметрах нашої непрозорої та зашкарублої системи з прогресивною системою ЄС, яка довела свою конкурентоздатність на світових ринках, – найчіткіше вказує орієнтири для розвитку серед сучасних економічних ризиків. Це порівняння демонструє палітру можливостей, щоб скористатися і знайти своє місце під сонцем.
В Україні практично до сих пір – це прерогатива держави + обов’язковий характер стандартів. А в ЄС у розробленні стандартів, які загалом мають добровільний характер, беруть участь всі зацікавлені сторони, а держава визначає обов’язковими лише засадничі параметри безпечності. Організації зі стандартизації CEN (Європейський Комітет зі Стандартизації) та CENELEС (Європейський Комітет з Електротехнічної Стандартизації) виробляють стандарти, спрямовані на досягнення цих вимог. Виробник має право працювати за своїми стандартами, якщо доведе безпечність своєї продукції.
Тому для України значним проривом стало ухвалення у квітні та червні ц.р. трьох прогресивних законів у сфері технічного регулювання, які вносять в неї більше прозорості та зрозумілості. Результатом стало зменшення переліку дозвільних документів та зближення з європейською системою метрології. Окреме важливе місце посідає закон про стандартизацію, який законодавчо закріплює добровільну природу національних стандартів за чітко визначеними винятками та передає функції національного органу зі стандартизації від органу влади – державному підприємству.
Завданням на найближчий час для України залишається ухвалення закону про технічні регламенти та оцінку відповідності, що в свою чергу забезпечить виконання Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислових товарів з ЄС (Agreement on conformity assessment and acceptance of industrial products, угода АССА). Без підписання якої найближчим часом неможливий безперешкодний вихід України на європейський ринок.
Підсумовуючи, Україна зробила перші кроки на шляху до реформування системи технічного регулювання. Але вирішальним є зберегти темп реформ та готовність до реалізації.
\ Галина Заворітня, Дмитро Луценко, Любов Акуленко