А дизайн ти вдома не забув? Як і навіщо змінювати вигляд шкільних підручників

Підручники не вибирають. Можна підшукати різні варіанти рюкзаків, щоденників, зошитів. З підручниками так не вдасться. Брак конкуренції серед шкільної літератури дозволяє нехтувати тими деталями, щодо яких у Міністерства освіти і науки немає чітких вимог. Одна з таких деталей — дизайн підручників.

Звернути увагу на те, як виглядає шкільна література, і чи мотивує вона вчитися, вирішили студенти школи дизайну та програмування Projector. В рамках одного з курсів вони отримали завдання створити обкладинки підручників для 10-го класу. На презентацію фінальних проектів школа запросила радницю міністра освіти і науки Іванну Коберник.

Згодом учасники презентувати свої проекти в МОН. Тоді своїми враженнями поділилася і міністр освіти Лілія Гриневич.

Ми розпитали одного з кураторів курсу, дизайнера Олександра Трегуба про те, як з’явилася ідея проекту і чого робота з підручниками навчила як молодих дизайнерів, так і міністерство освіти.

Олександр Трегуб (праворуч), facebook.com/prjctrcomua

Як виникла ідея дати завдання з обкладинками підручників?

Відколи моя дочка пішла до школи, я щодня стикаюся з її підручниками. І знаєте, це навіть не смішно — діти вчаться по книгах, які відстали від сучасності на декілька десятиріч. І за змістом, і за дизайном.

Вони побудовані на сільській культурі, на прикметах та зборах врожаїв, на хатніх справах та польових роботах. Там немає жодного слова про сучасний світ, в якому слово інтернет вже не пишеться з великої букви, відкриваються фабрики роботів, створюється  віртуальна реальність, розвивається 3D-друк та повним ходом іде підготовка до колонізації Марсу.

Проект: Наталія Возна, facebook.com/prjctrcomua

Цей контент гармонійно підтримує провінційний дизайн, який досі живе в естетиці євроремонту. Докорінно змінити підручники — це гігантське завдання, яке не вирішується лише дизайном. Але дещо ми все ж можемо зробити, нікого не питаючи.

Я дизайнер, а також викладаю графічний дизайн на курсі «Айдентика» в школі Projector. На цьому курсі ми дали студентам навчальне некомерційне завдання — запропонувати нове бачення обкладинок підручників для 10-го класу (звісно, підручники мають бути і будуть інтерактивними, але ми вирішили зробити проект для сьогоднішнього дня із думкою про завтрашній).

Студенти підійшли до завдання серйозно: провели дослідження, зробили аналіз, нагенерували купу ідей, зробили мудборди, ескізи, та врешті створили та презентували гарні проекти.

Проект: Ірина Левицька, facebook.com/prjctrcomua

Для нас це нормальний дизайн-процес, загальноприйнятий на комерційному ринку. Але виявилося, що підхід до дизайну більшості видавців сильно з ним контрастує. І коли ми показали результати команді міністерства освіти, проекти справили враження і нас запросили презентуватися вже особисто перед міністром освіти Лілією Гриневич.

В чому головні проблеми сучасного дизайну шкільної літератури?

Проблема сучасної шкільної літератури далеко не тільки в дизайні. Дизайн — це верхівка айсберга, яку одразу помітна, та за нею ховається величезна брила змістовних проблем.

І все ж, ми говоримо про нове покоління, яке, хочуть цього видавці чи ні, живе у цифровому світі. А там все інше — модне і сучасне. Мільярдні бюджети витрачаються тільки на те, щоб довше володіти увагою дитини.

А тепер просто візьміть підручник з хімії чи історії та подумайте, чи може він конкурувати з інстаграмом і снепчатом.

Проект: Яна Новоселова, facebook.com/prjctrcomua

Освіта продовжує жити так, ніби увага дітей їй належить. Але насправді це не так. Вона — тільки один із претендентів і, на жаль, досить слабкий.

Тому я впевнений, що назріли великі зміни. Освіта нарешті має стати цікавою, а не примусовою. Інтерактивною, а не зарозумілою. Практичною, а не теоретичною. Вона має конкурувати із цілим світом розваг. І тут дизайн — реальний потужний інструмент.

Як учасники курсу працювали зі школярами? Які дослідження проводили? Що цікавого з них дізналися?

Студенти курсу мали покладатися не тільки на власне бачення, але і на невелике власне дослідження. За кожним проектом стоїть занурення у тему, інтерв’ю із 10-класниками та висновки, зроблені під час цього спілкування. Я дивився ці невеликі інтерв’ю, в яких повторювалось одне й те ж:

— підручники не модні

— не цікаві

— не яскраві

— не викликають інтересу.

Проект: Олексій Федоров, facebook.com/prjctrcomua

Чи вивчали учасники світовий досвід? Чи є цікаві кейси з оформленням підручників?

Ні, великого дослідження ми не робили. Але поверховий погляд показав, що загалом весь світ трохи забарився і підручників, які б заохочували 15-річних, ми майже не знайшли (крім видань, що спеціалізуються на альтернативній освіті).

На роботи студентів Projector’а вже відгукнулися представники міністерства освіти. Якою може бути ваша подальша співпраця?

Нам приємно, що проект помітили. Надалі все вже залежить не від нас — має знайтись воля та бажання переглянути державний підхід до дизайну підручників. А це питання іншого рівня.

Нашим завданням було підняти питання і створити прецедент. Сподіваюся, що він справді хоч трохи змінить теперішні підходи. Якщо в міністерстві надалі будуть зацікавлені у нашій допомозі, не відмовимо.

Проект: Лілія Мойсеєва, facebook.com/prjctrcomua

Які кроки потрібно зробити, щоб такі обкладинки справді з’явилися в українських підручників?

Змінити правила затверждення підручників. Наскільки я знаю, зараз немає ні вимог до дизайну, ні ланок, які б оцінювали естетичну сторону шкільної літератури (що, до речі,  купується на державний кошт). Ці вимоги та гайди мають бути створені.

Також зараз не вистачає суспільної уваги до питання, що дозволяє зберігатися нинішнім процесам ухвалення. Якщо суспільство та медіа почнуть вимагати не тільки рівних доріг, а й сучасних підручників і системи освіти в цілому, ситуація зміниться значно швидше.