Які захисні маски існують, від чого вони захищають та коли варто їх носити

Є різні теорії щодо того, які маски захищають від коронавірусу, а які — ні. Або міфи про те, як посилити захист саморобної маски, з якої тканини її варто робити, де і коли носити.

Ми зібрали рекомендації Міністерства охорони здоров'я та Всесвітньої організації охорони здоров'я, а також результати авторитетних досліджень, та пояснюємо, які захисні маски існують і чи є в них насправді сенс.

Кому і коли рекомендують носити маску?

Поради щодо масок Міністерство охорони здоров’я України оприлюднило ще 24 березня 2020 року. Вони співпадають із порадами Всесвітньої організації охорони здоров'я. Серед них, зокрема:

  • здоровим людям носити маску треба, якщо вони надають допомогу людині з підозрою на коронавірусну хворобу COVID-19;
  • одягайте маску, якщо ви кашляєте або чхаєте;
  • маски є ефективним засобом тільки в комбінації з регулярною обробкою рук спиртовмісним антисептиком або водою з милом.

Але, попри попередні рекомендації МОЗ та ВООЗ, Кабмін зобов’язав українців обов'язково вдягати маски або респіратори в громадських місцях. Це можуть бути будь-які маски: марля, тканини на обличчі, хірургічні та саморобні маски, респіратори.

Заступник міністра охорони здоров’я та головний санітарний лікар Віктор Ляшко пояснив, чому носіння масок стало обов'язковим:

«Хірургічна маска не захищає нас від можливого інфікування хворобами, що передаються повітряним шляхом. Водночас, коли вводиться карантин на території усієї держави, ми з вами всі стаємо потенційно інфікованими. Тому коли зараз вас просять одягати маску при вході до громадського транспорту, громадських будівель, це свідчить про одне: ми цим не захищаємо вас, а захищаємо від вас людей, які знаходяться в приміщенні».

Тепер через зобов'язання використовувати маски у громадських місцях українці мусять їх мати та носити. Але мусять зважати на невисоку ефективність більшості з них.

«Автори статті на researchgate застерігають від використання неефективних засобів захисту, чи носіння маски заради «годиться» без дотримання правил, адже вони створюють хибне відчуття безпеки. Тканеві маски і бандани ефективні в разі захисту від пилу, що, власне, досить доречно в наших позбавлених прибирання, зелені та дощів містах. Але від вірусу вони не захистять», — пише колишня очільниця Міністерства охорони здоров'я Уляна Супрун.

Як носити маску?

ВООЗ пропонує такий алгоритм:

  • Перш ніж одягнути маску, вимийте руки з милом або обробіть їх спиртовмісним засобом.
  • Надягніть маску так, щоб вона закривала ніс, рот та щільно прилягала до обличчя.
  • Не торкайтеся маски під час використання. У разі дотику вимийте руки з милом та обробіть спиртовмісним засобом.
  • Щойно маска стає вологою (приблизно за чотири години), замініть її на нову. Не використовуйте одноразову маску повторно.
  • Коли знімаєте маску, тримайте шнури ззаду (не торкайтеся до передньої частини маски). Одразу викиньте використану маску в закритий контейнер. Вимийте руки з милом та знову обробіть спиртовмісним засобом.

Також своїми порадами щодо того, як використовувати маску та рукавички, поділилося й Міністерство охорони здоров'я.

Які є види масок та чим вони відрізняються?

Це маска, яка складається з чотирьох шарів: два зовнішні, фільтрувальний і шар, що не пропускає рідину. Таку маску можна використовувати щонайбільше дві години.

Вона захищає: від великих крапель, бризок, аерозолів, біологічних рідин пацієнта (при проведенні різноманітних процедур — від клінічного огляду до хірургічних маніпуляцій, чи просто при контакті з пацієнтом в коридорі). Також вона може попередити виділення збудників інфекційних хвороб з дихальних шляхів (збудниками є віруси, різноманітні бактерії і так далі). Наприклад, якщо лікар, який нею користується, сам хворий на якусь інфекційну хворобу. Користуючись такою маскою, він зменшує шанси заразити інших людей.

Вона не захищає: від вірусів, бактерій та інших збудників, які переносяться повітрям та викликають інфекційні хвороби, самого носія цієї маски.

Доктор Девід Керрінгтон з Лондонського університету пояснив, що це відбувається тому, що такі маски надто вільно фіксують на обличчі, вони не мають повітряного фільтра і залишають очі відкритими.

Уляна Супрун додає:

«Такі маски необхідно одягати пацієнтам з метою меншого поширення інфекцій в закритих приміщеннях, або тим, хто здійснює оперативні втручання. Натомість хірургічні маски НЕ призначені для захисту від потрапляння збудників у дихальні шляхи, тобто вона не захищає від хвороб тих, хто власне її вдягає».

Це теж одноразові маски, які слід носити щонайбільше дві години. Вони складаються з трьох шарів: два зовнішні та один фільтрувальний.

Вона захищає: від дрібних повітряних частинок, пилу, та знижує можливість передачі збудників інфекційних хвороб (в тому числі коронавірусної інфекції), чим частково захищає оточуючих.

Але, як і хірургічна маска, не захищає людину, яка її носить, від вірусних інфекцій.

ВООЗ не радить носити медичні маски просто так. Вони потрібні людям із симптомами респіраторних захворювань, тобто кашлем чи важким диханням. На вулиці вони, як і хірургічні, — неефективні.

Багаторазова маска з клапаном видихання для виведення рідини. Значно міцніша за попередні.

Респіраторні маски захищають: від дрібних повітряних частинок і передачі збудників захворювання повітряно-крапельним шляхом. Може затримати до 86% крапель.

«Дизайн респіраторів передбачає щільне прилягання до обличчя (чого ми не спостерігаємо при використанні масок, й зокрема це сприяє потоку повітря через краї). Ступінь функціональної здатності респіратора фільтрувати повітря можна визначити за спеціальним маркуванням на ньому (чого немає на звичайних масках)», — пише Уляна Супрун.

«Сьогодні переглянуті рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я, і респіратори медикам рекомендують використовувати тільки при контакті з хворим на коронавірусну хворобу, особливо коли він перебуває в реанімаційному відділені, і відбуваються процедури, які передбачають виділення великої кількості біологічної рідини, бо саме з краплями цієї рідини поширюється коронавірус», — резюмує головний санітарний лікар Віктор Ляшко. Проте використання респіраторів не в медичних цілях не заборонене.

Зазвичай епідеміологи радять змінювати маску після взаємодії з кожним новим пацієнтом. Користуватися респіраторами кілька разів можна лише за умови правильної дезінфекції (але не більш ніж дві години за один раз).

Деякі американські лікарні через дефіцит медичних масок змушені дезінфікувати респіратори та використовувати повторно, повідомляє Fox News. Вони обробляють їх ультрафіолетовими лампами та використовують ще кілька разів.

Як варіант, маску можна залишити на відкритому повітрі (не на сонці, бо ультрафіолет від нього руйнує один з шарів маски — поліпропілен) в суху погоду на 3-4 дні або простерилізувати в духовці, не торкаючись металевих поверхонь. Але ці методи стерилізації не є науково підтвердженими.

Якщо купити захисну маску немає можливості, доводиться робити її самостійно. Класична саморобна маска має три захисні шари: два зовнішніх (не менше чотирьох шарів марлі кожен) і один фільтрувальний із вати. Таку маску можна носити не більш ніж дві години.

Вона захищає: від дрібних повітряних частинок і несприятливих погодних умов.

Не захищає: від передачі вірусів та інших збудників інфекційних хвороб. У тому числі коронавірусу.

Клеїти жіночу одноразову прокладку на маску, як розповідають у деяких відео, не треба — хоча б тому, що вона не покриває усієї площі маски. Додавати на цю прокладку краплю прополісу теж не треба — ефірні масла, в тому числі масло прополісу, подразнюють слизові оболонки.

Аби викрутитися з ситуації та забезпечити себе масками, наші люди також шиють їх просто з щільної тканини у кілька шарів.

Прасувати такі маски після кожного використання не варто. Їх необхідно прати, а потім вже прасувати, але зважати, що їхня дієвість все одно дуже умовна.

Вона захищає: від дрібних повітряних частинок і несприятливих погодних умов.

Не захищає: від передачі вірусів та інших збудників інфекційних хвороб. У тому числі коронавірусу.

Дійсно, ефективність тканинних масок не схвалена Національним інститутом охорони праці США. До того ж, їхнє використання може нести певні ризики.

На своїй сторінці у фейсбуку Уляна Супрун проаналізувала кілька десятків досліджень з різних країн та наводить такі аргументи:

«У деяких дослідженнях вказано, що тканеві маски слід застосовувати лише у крайньому випадку, коли недоступні респіратори чи хірургічні маски. Їх не рекомендують використовувати медичним працівникам, особливо у ситуаціях з високим ризиком інфікування. В кількох дослідженнях наголошується, що затримання вологи, повторне використання і погана фільтрація тканинних масок можуть призвести навіть до збільшення ризику зараження».

Для порівняння: хірургічна маска захищає від 33% крапель аерозолю, пов’язана на обличчя бандана — від 11%, а маска з тканини — лише від 6%.

У такої маски, яку нам часто рекламують у соцмережах, в ідеалі має бути три захисні шари: два зовнішні (з бавовни) і один фільтрувальний (з поліуретану). Носити її варто не довше двох годин. Якщо правильно дезінфікувати, то можна використовувати повторно.

Маска зменшує можливість передачі збудників інфекційних хвороб, що передаються повітрям, але наскільки вона дієва саме із коронавірусом — поки невідомо.

Перш ніж придбати таку маску в інтернеті, варто зважати не на її зовнішній вигляд, а на те, з чого вона зроблена.