Юні круки, схоже, мають такий же рівень когнітивного розвитку, як і дорослі примати. Може, це через видову конкуренцію
Дослідження науковці з Інституту орнітології та еволюційної антропології Інституту Макса Планка свідчить про те, що у віці чотирьох місяців круки мають такий же рівень когнітивних здібностей, як і десятирічні примати — шимпанзе й орангутани. Опосередковано це може вказувати, що когнітивний розвиток круків швидший, ніж у нас.
Науковців тривалий час цікавлять особливості когнітивного розвитку людей і приматів — еволюційно наших найближчих родичів. Для цього існує спеціально розроблений набір тестів під назвою «Primate Cognition Test Battery (PCTB)». Він перевіряє вміння орієнтуватися в просторі й часі, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, а також соціальні навички й спілкування.
Так ми знаємо, що рівень когнітивного розвитку приматів віком 10 років і дітей віком два з половиною роки приблизно однаковий, хоча й тут примати дещо поступаються в соціальних навичках. А втім, попри розрив між нами й приматами в приблизно шість мільйонів років еволюції, за цей час ми не надто виросли в контексті, приміром, взаємодії з об’єктами й просторового орієнтування.
Тести на перевірку рівня когнітивних здібностей досі не проводилися на інших видах тварин. Хоча ми вже маємо свідчення того, що деякі з них, зокрема воронові, здатні вирішувати багатоходові головоломки й виготовляти знаряддя для здобування їжі. Це вирішили перевірити німецькі дослідники у своєму дослідженні в Scientific Reports.
Для свого експерименту науковці адаптували когнітивні тести для приматів для круків, аби оцінити рівень їхніх когнітивних здібностей. Для тестування було відібрано вісім круків віком чотири місяці. Як і примати, вони проходили низку тестів, що перевіряли їхнє вміння взаємодіяти з неживими об’єктами й ладнати із родичами.
До прикладу, із круками грали в «наперсток»: ховали арахіс під одну із трьох чашок, після чого їх перетасовували при птахові й потому пропонували вказати, де саме ховається смаколик. В одному з варіантів гри круки не бачили, де ховали арахіс, і мали визначити його за звуком. Ще один із тестів цього блоку передбачав уміння круків розрізняти форми: для цього експериментатори накривали їжу тканиною і просили птахів знайти її.
Другий блок тестів перевіряв соціальні навички круків: приміром, птахів просили повторювати за експериментатором дії для добування їжі — так перевіряли їхнє вміння вчитися; інший тест передбачав, що круки отримають смаколик, лише якщо утримуватимуть зоровий контакт із експериментатором протягом 10 секунд.
Далі науковці проаналізували отримані дані й порівняли їх із тими, що стосуються дорослих приматів. З’ясувалося, що рівень когнітивних здібностей чотиримісячних круків приблизно відповідає рівню 10-річних орангутанів і шимпанзе. Приміром, круки мають схожий рівень соціальних навичок, як і примати, водночас поступаючись їм за орієнтуванням у просторі.
Цікаво, що у чотиримісячному віці мозок круків ще не повністю сформований — а це означає, що достатні когнітивні навички ці птахи здобувають ще до повноцінного дорослішання. Як припускають автори дослідження, можлива причина цього — в тому, що саме в такому віці круки починають активно досліджувати довкілля і стають більш самостійними.
Водночас варто зважати, що дослідники оцінювали когнітивні здібності лише вісьмох чотиримісячних круків, не включивши туди особин іншого віку. Крім того, добірка з вісьмох круків може виявитися замалою для більш загальних висновків. Поки ж автори висновують, що високий рівень саме соціальних навичок круків, імовірно, зумовлений висококонкурентним середовищем, у якому вони зростають.