Юрій Ключковський про внесення змін до Конституції

Закон про "амністію" свідчить, що влада не хоче йти на жодні домовленості, вважає політик

"Конституція в редакції 2004 року не є панацеєю. Вона не є тим, заради чого варто багато списів ламати. В ній присутня лише одна конче необхідна сьогодні норма – норма про формування уряду парламентом і відповідальність парламенту за роботу сформованого ним уряду".

Про це в ефірі програми "Окрема думка" на ТВі заявив Юрій Ключковський, народний депутат III-VІ скликань. Політик нагадав, що сьогодні уряд формується одноосібно президентом, лише на призначення прем’єр-міністра дає згоду Верховна Рада. "Всі інші призначення та звільнення здійснюються одноосібно президентом без будь-якого подання", – зазначив Юрій Ключковський.

"Звісно, це дуже сильний особистісний фактор, який не може не призвести до авторитаризму", – переконаний політик, додавши, що "ця тенденція відчувається з 2010 року і сьогодні дуже яскраво проявилася".

"Тому, – заявив Ключковський, – немає сенсу вести переговори про шляхи розв’язання нинішньої кризи з парламентською фракцією Партії регіонів чи з представниками уряду, тому що вони нічого не вирішують". "Єдиний суб’єкт таких переговорів – це президент, від нього все залежить", – наголосив політик.

 Аналізуючи закон про "амністію", Юрій Ключковський погодився із твердженням опозиції про те, що норми прийнятого документа роблять його не законом про амністію, а законом про заручників.

"Прийнятий закон – це не компроміс, а нав’язування, він неправовий за своєю природою, – переконаний він. – Розв’язання проблеми він не пропонує. Навпаки, цей закон свідчить, що на жодні домовленості влада не хоче йти".

"Прийнятий закон ставить притягнення чи непритягнення до відповідальності певних осіб у залежність від дій зовсім інших осіб. Тобто чи буде людина засуджена, згідно з цим законом, залежить від дій зовсім інших осіб, на дії яких вона не може вплинути. Це – заручництво. Який, приміром, стосунок мають люди, заарештовані в Києві, до тих, хто штурмував ОДА в Черкасах? Але долю одних ставлять в залежність від дій інших".

"Коли я прочитав цей закон, мені на думку відразу спали факти з історії Другої світової війни, коли есесівці хапали мирних мешканців якого-небудь села і заявляли: якщо партизани нам не здадуться, ми вас розстріляємо. Закон про "амністію" – по-суті, те саме, тільки мова не про розстріл, а про тюрму..."