З Bitcoin по хліб? В Україні (майже) легалізували криптовалюту — що зміниться

Про що цей закон?

Новий закон визначає, що ж таке До нього, крім криптовалюти, також належать токени, стейблкоїни, цифрові гроші тощовіртуальний актив — тобто вводить криптовалюту в правове поле, легалізує ринок криптовалют і надає його учасникам правовий статус.

Учасники ринку зможуть відкривати рахунки в банках та інших фінустановах для операцій з криптовалютою. Раніше відкрити такі рахунки в українському банку було неможливо.

Також в Україні офіційно зможуть працювати криптовалютні біржі та інші профільні компанії. Вони будуть зобов’язані зареєструватися й регулярно подавати звіти в державні органи. А ще — розкрити, хто є їхніми власниками.

Регулювати цей ринок буде Міністерство цифрової трансформації. Воно видаватиме біржам та іншим криптовалютним компаніям дозвіл на роботу в Україні, вестиме спеціальний реєстр, збиратиме звіти тощо.

Навіщо потрібні ці зміни?

Учасники ринку отримають можливість для захисту, зокрема в суді. Адже доки криптоактиви не мали жодного статусу — робити це було складно.

Наприклад, хтось вважає, що його біткоїнами заволоділи неправомірно, але держава в жодний спосіб не може це кваліфікувати, бо сфера нерегульована. Тож закон потрібен щонайменше для гарантії права власності.

Окрім того, можливість захисту отримають і клієнти бірж — якщо вони вважатимуть, що ці біржі порушили їхні права. Проте стосуватиметься це лише бірж, які зареєструються в Україні.

Влада сподівається, що легалізація ринку криптовалют дозволить залучити іноземні інвестиції та розвинути цю галузь. І, звісно, офіційна діяльність ринку вже приноситиме податки в бюджет.

Крім цього, регулювання ринку криптоактивів має допомогти боротися з фінансуванням тероризму та «відмиванням» грошей. Закон базується на стандартах Міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошейFATF, кажуть у Мінцифрі.

То тепер можна буде розплатитися криптовалютою?

Ні. Навіть якщо у вас є Bitcoin, Ethereum чи інша «крипта», заплатити за товар чи послугу в Україні поки що не вийде.

І коли цей закон запрацює (а тут не все так просто — втім, про це нижче), єдиним платіжним засобом все одно залишиться гривня. Про це одразу нагадав і голова Нацбанку Кирило Шевченко.

Але може статися, що з розвитком ринку змога розрахуватися криптовалютою за допомогою посередників таки з’явиться.

На думку заступника міністра цифрової трансформації Олександра Борнякова, це може бути така ж схема, як і з валютними картками — ними можна розплатитись, хоч ані долар, ані євро, ані інші валюти, відповідно до закону, не є платіжним засобом. Проте під час оплати відбувається миттєва конвертація валют.

Також НБУ міркує над запровадженням в Україні власних цифрових грошей — е-гривні.

Коли біткоїн буде «в законі»?

Попри гучні заголовки в медіа та заяви чиновників, закон є рамковим, тож сам по собі не створює механізмів, які впровадять усі ці зміни. Тобто він, звісно, надасть криптовалюті правовий статус, але ще потрібно буде ухвалити низку нормативно-правових актів, які уточнять, як саме все це працюватиме.

Ба більше, навіть цей базовий закон не набуде чинності, допоки депутати не ухвалять інший — про зміни до Податкового кодексу «щодо особливостей оподаткування операцій із віртуальними активами». Тобто насамперед державі потрібно буде визначити, як з усього цього стягувати податки.

Як відомо, законопроєкт стартує в парламенті з профільного комітету. Зміни до Податкового кодексу — парафія Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, який очолює «слуга народу» Данило Гетманцев.

До нього ми й звернулися з запитанням: на якому ж етапі розробка цих змін наразі? Та нардеп говорити про це не захотів, лаконічно відповівши: «Працюємо».

Натомість Ярослав Железняк, заступник Гетманцева у комітеті й голова фракції «Голос», у розмові з hromadske заявив, що комітет поки нічого такого не розглядав.

«Поки що ухвалений закон — пустушка. Хоча це точно не найгірше, що можна зробити. Він не погіршує ситуацію — це гарний крок, який просто треба допрацювати. Щонайменше про Україну у світі дізнаються як про країну, де легалізували криптовалюту», — зазначив він.

Сам Железняк вважає, що для того, аби закон запрацював, потрібен щонайменше рік. Адже треба буде внести зміни не тільки в Податковий кодекс, а ще й до фінансового моніторингу та закону про НБУ. А далі, коли криптовалютою можна буде розрахуватись, — і до закону про права споживачів.

«Купив я щось за Bitcoin, а потім хочу повернути цю річ, коли ще не минуло 14 днів. І що робити?», — наводить приклад парламентар.

Один із авторів закону, депутат «Слуги Народу» Олексій Жмеренецький також вважає, що запрацює він не раніше як за рік, і це за оптимістичного сценарію.

«Міністерство цифрової трансформації має розробити реєстр і підзаконні нормативно-правові акти», — сказав він.

Саме Мінцифри зараз працює над змінами до Податкового кодексу. У відомстві казали, що мають направити законопроект до парламенту у вересні. Як можна зрозуміти, до Ради він поки не дійшов, тож не дуже зрозуміло, що і як держава планує оподатковувати.

Одна з пропозицій Мінцифри — під час операцій з віртуальними активами не треба буде сплачувати ПДВ.

А що з майнінгом?

Самого процесу «видобутку» криптовалюти базовий закон взагалі не зачіпає, тож майнінг залишається в тому правовому статусі, де й був. Тобто невідомо де.

Цей процес правоохоронці нерідко називають «незаконним» і розповідають про «викриття нелегальних майнінгових ферм». Проте аргументація про незаконність часто доволі сумнівна, адже майнінг — це, власне кажучи, процес математичних обчислень, які закон не забороняє.

Навіть профільний заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков казав про це: «Зараз перевірки, які проводять силовики, — це часто відверта маніпуляція. Фактично змушують компанії "домовлятись"».

Проте коли йдеться про незаконні під’єднання майнерів до електромереж, претензії правоохоронців, очевидно, мають підстави.

Разом із цим законодавчо врегулювати процедуру майнінгу в Мінцифри не планують. Вважають, що вона й так законна за замовчуванням, тому додаткових нормативно-правових актів не потрібно.

«Кінцевий результат майнінгу — криптовалюта. Цей аспект наш закон врегульовує, тож це вирішує проблему. Після набуття новим законом чинності до компаній, що займаються майнінгом, взагалі не повинно бути питань», — пояснив Борняков.

Детальніше про майнінг в Україні та про те, як на ньому можна заробити, читайте в нашому матеріалі.

А скільки взагалі в українців криптовалюти?

Згідно з даними і Мінцифри, і автора закону Олексія Жмеренецького, щоденний обіг криптовалюти в Україні — 1 млрд гривень.

Як підрахувала аналітична компанія Chainalysis, Україна перебуває на 4-му місці в рейтингу використання криптоактивів. Зокрема, в нашій країні найбільший обсяг операцій з віртуальними активами серед учасників ринку у світі, а за підсумками минулого року ми входимо до топ-10 країн з найбільшим заробітком на Bitcoin.