З центру Києва прибрали пам'ятник учасникам більшовицького «січневого повстання»

Про це повідомили на сайті Київської міської державної адміністрації.

Заступниця голови КМДА Ганна Старостенко нагадала, що постамент возвеличував більшовиків, які влаштували збройний заколот проти Української Центральної Ради та Української Народної Республіки.

«Нам десятиліттями навʼязували в герої радянських та імперських катів. Тепер настав час назавжди позбутися ворожого культурологічного впливу», — наголосила Старостенко.

За інформацією КП «Київблагоустрій», пам’ятник важив близько 2,5 тонни.

Його відкрили 21 грудня 1967 року над братською могилою учасників заколоту. Над монументом працювали українські скульптори — Василь Вінайкін, Володимир Климов та Василь Гнєздилов.

Пам’ятник складався з постаменту висотою 2,5 метра та бронзової фігури робітника висотою 4 метри з піднятим прапором «пролетарської революції».

Більше про заколот більшовиків

29 січня 1918 року київський комітет російської більшовицької партії поставив Центральній Раді та УНР ультиматум із вимогою передати їм владу та роззброїти українські військові частини перед наступом армії Михайла Муравйова на Київ.

Центральна Рада відхилила ці вимоги. Тоді більшовики почали збройний заколот, який тривав сім днів.

Головні сили заколотників зосереджувалися навколо заводу «Арсенал» на Печерську. Осередки заколоту виникли також на Шулявці, Деміївці й Подолі. Заколотникам вдалося зайняти залізничну станцію Київ-Товарний, звідти вони повели наступ, наблизившись до центру міста — Великої Васильківської вулиці та Хрещатика.

Натомість УНР на той момент не мала в столиці надійних сил. Проти повсталих воювали окремі підрозділи Богданівського, Полуботківського, Богунського полків, Галицько-Буковинський курінь січових стрільців та Вільне козацтво.

Тим часом до Києва наближались більшовицькі війська на чолі з Михайлом Муравйовим.

Зрештою, 8 лютого 1918 року більшовикам вдалося заволодіти Києвом, а УНР була змушена відступити.