З «Роттердамом» і без. Як Рінат Ахметов диктує правила на ринку електроенергії
1 липня 2019 року припинила існування сумнозвісна формула «Роттердам+». За її допомогою найбагатший українець Рінат Ахметов, якого вважають монополістом у сфері енергетики, заробляв чималі гроші. Але й після того, як формула перестала діяти, компанія Ахметова ДТЕК сильно не нарікає. Допоміг запуск ринку електроенергії, і тепер для бізнесу та решти непобутових споживачів світло коштує дорожче, ніж за кордоном.
Громадське пояснює, як вдавалося Рінату Ахметову отримувати мільярди гривень на купівлі вугілля, чому він не сильно протестував проти скасування «Роттердам+» та як зробити економіку менш залежною від волі однієї людини.
Що таке «Роттердам+»?
Формула «Роттердам+» — це методика формування ціни на вугілля при виробництві електроенергії тепловими електростанціями. Вона діяла з травня 2016 року, а журналісти-розслідувачі та деякі народні депутати називали її однією з найбільш корумпованих схем. І ось чому.
Вартість вугілля, яке спалювали українські ТЕС, формувалася так: ціна на нього в портах Амстердама, Роттердама та Антверпена плюс доставка через море в Україну. Насправді теплові електростанції, більшість з яких належать групі ДТЕК Ріната Ахметова, спалювали або імпортоване російське вугілля, або видобуте на українських шахтах. Вартість доставки з Росії є суттєво нижчою, а вітчизняне імпортувати взагалі не потрібно.
Українське вугілля ще й дешевше, але наскільки — не зрозуміло, бо ДТЕК, яка видобуває понад 80% українського вугілля, тримає ці цифри за сімома замками. На початку року тоді ще голова Асоціації споживачів енергетики та комунальних послуг, а нині представник президента в Кабміні Андрій Герус писав, що найбільший прибуток компанія Ахметова отримує саме на продажі вугілля своїм же ТЕС.
Формула «Роттердам+» спричинила зростання вартості кіловат-години, отриманої від теплових електростанцій. Тільки в 2016 році вона зросла майже удвічі. Це, зрештою, позначилось і на гаманцях українців, які стали платити більше за світло, в тому числі, через це зростання.
Національне антикорупційне бюро, яке відкрило справу проти осіб, причетних до запровадження формули «Ротердам+», оцінило збитки від неї в 19 мільярдів гривень. 14,3 мільярда отримали приватні компанії, які були ініціаторами такого тарифу.
Чому «Роттердам+» вже не діє?
Формула «Роттердам+» автоматично перестала діяти після того, як запрацював ринок електроенергії. Закон про цей ринок було ухвалено ще в квітні 2017 року, однак двох з гаком років не вистачило для того, щоб підготуватися до його запуску.
За місяць до запуску в Офісі президента заговорили про можливе відтермінування реформи. Таку ідею підтримали і міжнародні партнери. Однак депутати навіть не почали розглядати президентський законопроект, внесений на початку червня.
Запуск ринку збігся із чи не найнижчими цінами на вугілля в портах Роттердаму. За останні пів року вартість впала зі 100 доларів за тонну до 50. Якби формула продовжувала діяти, мала б знизитися і вартість електроенергії, яку виробляла теплова енергетика.
Чому ринок електроенергії вигідний для Ахметова?
Після початку роботи ринку електроенергії суперприбутковий для Ахметова «Роттердам+» перестав працювати. Але енергія від теплової генерації тільки подорожчала — у липні тариф для ТЕС зріс на 16%.
Новий ринок електроенергії створили для того, щоб між компаніями-виробниками та постачальниками нарешті з’явилась конкуренція: більший виторг отримував би той, хто пропонує нижчу вартість електрики. Але виявилося, що в нових реаліях в Ахметова просто немає конкурентів.
Ними могли бути державні компанії Енергоатом та Укргідроенерго, собівартість електроенергії яких дешевша, ніж вугільного «кіловату», але уряд «навісив» на них до кінця 2020 року спецзобов’язання продавати левову частину електроенергії для потреб населення за фіксованими та нижчими за ринкові цінами.
Для населення це добре, адже так вдалось уникнути збільшення сум у платіжках в середньому до 20%. А от для компаній та розвитку ринку — ні.
А головне — ДТЕК, яка контролює понад 80% теплової генерації, отримав можливість продавати дорожчу так звану «балансуючу» електроенергію. Потреби в неї виникають, коли є пікове споживання, яке потрібно перекрити. Наприклад, в аномальну спеку або під час аварії на одній із генеруючих станцій. Зазвичай у світі для цього використовують дешевші гідроелектростанції, однак в Україні таких потужностей бракує, тому вмикають дорожчі ТЕС.
Крім того, ДТЕК виробляє кожен третій «зелений» кіловат в країні, який держава зобов’язана викуповувати за фіксованою ціною до 2030 року.
Що може зробити уряд?
21 серпня Кабінет міністрів прийняв Постанову про покладання спеціальних обов`язків на ринку електроенергії, яка дозволить знизити тарифи для непобутових споживачів в середньому на 10-11%. З ціни на постачання електроенергії Укренерго прибрали компенсацію за «зелений тариф», переклавши її на Енергоатом та Укргідроенерго. На виході отримали зниження ціни, за яке заплатить держава.
Приватним компаніям теж слід приготуватися, вважає представник президента при уряді Андрій Герус.
«З точки зору справедливості критично важливо, щоб регулятор у вересні прийняв обґрунтоване рішення щодо пониження тарифів деяких приватних енергетичних компаній. Адже приватні компанії, які так хотіли новий ринок, також мають брати участь у вирішенні проблем, спричинених цим новим ринком», — написав він після урядового засідання.
На думку Геруса, нічний тариф варто підвищити на 10%, а денний знизити на 10-15%, що в сумі дасть здешевлення електроенергії на 9%.
Більш радикальний спосіб озвучив головний редактор Цензор.Нет Юрій Бутусов. За його інформацією, на засіданні в Офісі президента минулого тижня розглядали, як можна ще більше знизити вартість електроенергії для непобутових споживачів. І один із запропонованих варіантів — використати цінові обмеження, щоб змусити Ахметова продати частину активів.