За екологію та проти традицій. Яким є Чарльз ІІІ — новий король Великої Британії
У Великій Британії проголошено нового короля — ним став Чарльз ІІІ (за старою традицією ім’я перекладається і звучить як Карл ІІІ). Саме таке рішення ухвалила Рада з питань престолонаслідування в Сент-Джеймському палаці. Попереду — хіба церемонія коронації, якої, приміром, Єлизавета ІІ чекала 16 місяців.
73-річний монарх найдовше в історії Британії чекав на престол. Та на цьому виклики перед ним не завершуються. Чарльзу ІІІ потрібно довести, що він здатен продовжити справу своєї неймовірно популярної покійної матері. А ще — пережити низку скандалів, що переслідують його з попередньої ролі.
То який він — новий монарх Великої Британії?
Нетрадиційний із дитинства
Чарльз Філіп Артур Джордж Віндзор народився 14 листопада 1948 року в Букінгемському палаці. У свої три він став спадкоємцем престолу: після смерті Георга VI королевою стала матір Чарльза — Єлизавета ІІ. Сам він чекав наступні 70 років — це рекорд для британської королівської родини.
Часто про Чарльза кажуть, що він ламав традиції, притаманні монаршій сім’ї у Великій Британії. Причому як у позитивному, так і в негативному сенсі. І з цим важко не погодитися.
Може здатися дивним, та Чарльз — перший у своїй сім’ї, хто пішов до школи, а не навчався вдома. Таким було рішення королеви й Філіпа, батька Чарльза. Щоправда, у листах до батьків він описував свій шкільний досвід як «цілковите пекло»: скаржився, що йому не давали спати, бо постійно били по голові через хропіння.
А втім, Чарльз грав у шкільному театрі, став старостою школи й закінчив її, не повірите, не на відмінно, отримавши «чотири» з історії та «трійку» з французької.
На цьому «руйнування традицій» не завершилося. Чарльз — перший член британської монаршої родини, хто після завершення навчання не пішов одразу служити до армії, а вступив до університету — Триніті-коледжу в Кембриджі. Спершу він вивчав археологію та антропологію, а потім обрав історію. І так, університет він теж закінчив не на відмінно.
1969 року Чарльз отримує титул принца Вельського — за традицією його присвоюють (він не передається у спадок) першому в черзі на британський престол. У цей час чоловік навчався семестр у місцевому університеті й опановував валлійську — як сам стверджував, під протести місцевих націоналістів-антироялістів.
Уже після отримання університетського диплома, 1971 року Чарльз усе ж іде служити — спершу до військово-морських сил (як і його батько), а потім в авіацію, де став пілотом гелікоптера (до 1976-го). А потім, повернувшись до Букінгемського палацу, намагається знайти собі заняття — для спадкоємців престолу конкретної роботи не передбачено.
Тінь Діани
Прадядько Чарльза, лорд Маунтбеттен (він його любляче називав «дідусем, якого не було»), якось сказав йому: «Такі, як ти, повинні нагулятися в молодості й мати якомога більше інтрижок, перш ніж завести сім’ю».
Нам не відомі всі подробиці особистого життя Чарльза в ранній період, та, схоже, поради прадядька він дотримувався. Зрештою, він мав усе для привабливого романтичного образу: симпатична зовнішність, захоплювався спортом — навіть пірнав з аквалангом та змагався в їзді верхи, ще зі школи грав на кількох музичних інструментах.
Можна згадати хоча б такий приклад: коли 1977 року Чарльз уперше зустрів майбутню дружину, тоді 16-річну Діану Спенсер, у нього був роман із її старшою сестрою Сарою. А зі своєю другою дружиною Каміллою він почав зустрічатися ще під час військової служби, і тільки рішення піти на флот стало на заваді їхньому роману.
Зрештою, Чарльз обрав Діану, і їхній швидкий роман у липні 1981 року завершився весіллям, за яким стежили 750 мільйонів (!) людей у всьому світі. За кілька років у пари народилися Вільям і Гаррі. До слова, Чарльз і тут порушив традицію — став першим членом королівської сім’ї, присутнім при народженні своїх дітей.
Та, як ми знаємо, їхній шлюб не був щасливий від самого початку. Чарльз зраджував із Каміллою, а Діана сама зізналася, що кохала іншого чоловіка. Зрештою, 1992 року пара почала жити окремо. А 1996-го, після резонансного інтерв’ю Діани BBC, розлучилася.
Трагічна смерть принцеси 1997 року в Парижі стала приводом для численних спекуляцій у ЗМІ. Популярність Чарльза різко впала. І хоча потім він зміг частково позбутися негативного шлейфа, «тінь Діани» досі тяжіє над ним і Каміллою, з якою він побрався аж 2005 року.
Король — не поза політикою
Діана не єдина, хай і найбільш помітна, сумнівна сторінка в біографії Чарльза.
Скажімо, він не приховує свого зневажливого ставлення до таблоїдів. 2005 року, коли майбутній король був на гірськолижному курорті у Швейцарії, до нього підійшов кореспондент BBC з питанням про майбутнє весілля з Каміллою. Тоді камери зафіксували, як Чарльз про себе каже: «Ці кляті люди. Не можу знести цього чоловіка. Він просто жахливий, ну справді».
Або можна згадати скандал із «листами чорного павука», названими так через характерний почерк Чарльза. Йдеться про його листування з колишнім британським прем’єром Тоні Блером. У своїх листах тоді ще принц давав уряду наполегливі рекомендації з низки питань — від вторгнення до Іраку до реклами нетрадиційних ліків.
Буквально нещодавно стало відомо, що Чарльз виступив різко проти схеми британського уряду, за якої той висилає частину нелегальних мігрантів у Руанду (але тут можна сказати, що проти неї виступили правозахисники та Європейський суд з прав людини).
Критики зазнало навіть щире захоплення Чарльза — екологія. Він послідовно (щонайменше з 1970 року) виступає проти забруднення довкілля, а не так давно заявив, що заправляє своє авто білим вином і сироваткою, яка утворюється під час виробництва сиру.
Нинішньому королю пригадують, як в інтерв’ю 1986 року він зізнався, що говорить із деревами та рослинами й «вони відповідають». А 2013-го Чарльз узагалі заявив, що його непокоїть перспектива стати дідусем, бо він не хотів «передавати нащадкам усе більш нефункціональний світ». (Зараз у Чарльза десятеро онуків.)
Але найбільший скандал спровокувала заява нинішнього короля щодо України. У 2014-му, під час візиту до Канади, Чарльз сказав єврейській жінці, яка виїхала з Польщі в роки Другої світової війни, що в Україні «путін робить те саме, що й Гітлер». Президент росії тоді тільки й спромігся сказати, що це «неприйнятна» заява, а поведінка Чарльза — «некоролівська».
Варто зазначити, що жоден із членів королівської родини ані доти, ані після не дозволяв собі настільки гострих заяв на адресу росії чи путіна.
Для Чарльза, до слова, Україна є знайомою. 1996 року він на запрошення тодішнього президента Леоніда Кучми відвідав Севастополь та Київ. А ще раніше, 1981-го, зустрівся з українською та польською громадами у графстві Дербішир і навіть спробував станцювати гопак із українським ансамблем.
Що далі?
Чарльз ІІІ успадкував престол у непростий час як для себе, так і для Сполученого Королівства.
Почнімо хоча б з імені короля, на що активно звернула увагу британська преса. За тронне ім’я Чарльз міг обрати будь-яке з чотирьох, що має, та зупинився на найбільш сумнівному. Як відомо, Карл (Чарльз) І був страчений під час революції 1648 року, яка виникла через спротив парламенту й намагання посилити позиції католицької церкви.
Краще доля склалася в Карла ІІ, старшого сина Карла І: він повернувся із Франції та посів престол після завершення революції, вважається одним із найпопулярніших королів. Але й він посварився з парламентом, який зрештою розпустив 1681 року, та ще й не лишив по собі спадкоємців.
Далі можна згадати про розслідування, яке британські правоохоронці здійснюють щодо фонду Чарльза за звинуваченнями в наданні титулів за щедрі пожертвування. Сам монарх раніше заперечував звинувачення, однак багаторічний керівник фонду після скандалу пішов із посади.
Ще одним викликом для Чарльза ІІІ стане публікація мемуарів його молодшим сином Гаррі. Стосунки між ними протягом останніх років різко охололи, принаймні так стверджує сам Гаррі, за словами якого, після його з Меган рішення відійти від виконання королівських обов’язків батько перестав відповідати на його дзвінки.
Оглядачі очікують, що в мемуарах Гаррі розповість, що ж саме стало причиною переїзду його сім’ї до США — і, ймовірно, це кине тінь на Чарльза ІІІ.
Так само нікуди не подівся скандал довкола молодшого брата короля — принца Ендрю через його зв’язки з покійним торговцем людьми мільярдером Джеффрі Епштейном. Як відомо, на початку цього року Ендрю домовився про компенсацію з Вірджинією Джуффре, яка звинувачувала його в домаганнях, та лишилося питання: звідки були взяті гроші?
Є й більш політичні виклики: другий референдум про незалежність Шотландії, який перша міністерка країни Нікола Стерджен планує провести 2023 року; заклики вимагати репарацій з боку колишніх британських колоній та нині країн Співдружності, яку Чарльз ІІІ теж очолює. І не забуваймо про приклад Барбадосу, який тільки торік позбавив Єлизавету ІІ статусу глави держави і став республікою.
Чи вдасться новому королю Великої Британії — сьомому за популярністю у своїй родині — зберегти популярність монаршої сім’ї та продовжити справу покійної матері? Питання поки що відкрите.