«Джерельна чистота» чи дискримінація: за що в Міс України забрали корону

Цього року конкурс «Міс Україна-2018» привернув увагу не лише поціновувачів «жіночої краси». Змагання завершилось скандалом — переможницю Вероніку Дідусенко дискваліфікували за чотири дні після коронації. Як виявилося, Дідусенко розлучена і має дитину. Обидва факти порушують вимоги конкурсу до майбутніх «міс».

Суспільство розділилося на два табори: тих, хто вважає, що правила є правила, і тих, хто підтримує молоду маму й заохочує правила змінити. Громадське поговорило з усіма учасниками конфлікту й виявило третій, неочікуваний бік цієї історії.

Проблема №1: Непокора

Заповнюючи анкету на участь у конкурсі «Міс Україна» Вероніка Дідусенко вказала неправдиву інформацію — вона не зазначила, що розлучена. А на питання, чи є в неї діти, відмітила поле «немає», хоча виховує чотирирічного сина Сандрика.

20 вересня 2018 року Вероніка Дідусенко отримала корону краси й титул «Міс Україна-2018». Але вже 24 вересня оргкомітет конкурсу заявив, що Дідусенко позбавили титулу. Формальною підставою для цього рішення стало порушення правил проведення Національного конкурсу краси «Міс Україна».

На прес-конференції 27 вересня переможниця заявила, що зробила це навмисно, щоб її участь в конкурсі привернула увагу до дискримінаційних вимог щодо учасниць. Але на питання, коли вона збиралася розповісти, що має дитину, та чи збиралася взагалі, Дідусенко відповіла неоднозначно.

«Це питання дуже теоретичне і поза реальністю. Я зовсім не очікувала, що я виграю цей конкурс. Тому думок про те, як я представлятиму Україну у світі не було. Але в мене є чітка позиція — я вважаю, що мати з дитиною може представляти Україну в цьому конкурсі».

Після дискваліфікації Дідусенко розпочала глобальну кампанію проти дискримінації жінок-учасниць конкурсу «Міс світу» за ознакою наявності в них дитини.

Організатори «Міс Україна» стверджують, що пункт про відсутність дітей у конкурсанток — це виконання вимоги конкурсу «Міс світу», який продає Україні ліцензію на проведення змагання.

Адвокатка Таліна Кравцова запевняє, що ця норма, введена в 1951 році, є прихованою. Адже в правилах на офіційному сайті конкурсу «Міс світу» її немає. Вона присутня в контракті, які учасниці підписують з організаторами.

«Вони свідомо приховують цю інформацію, нав'язуючи ті правила учасницям через вимоги до Національних комітетів. Юристи організаторів конкурсу «Міс світу» добре розуміють, що ця вимога є дискримінаційною», — стверджує адвокатка.

Тепер Дідусенко намагається об’єднати зусилля з організаторами «Міс Україна» щоб змінити правила на світовому рівні.

«Я хочу, щоб кожна жінка, яка народила дитину, могла робити те, що хоче, що вміє і чого бажає, могла самореалізуватися в будь-якій сфері та професії, досягти своєї мети. Дитина не може бути перешкодою», — прокоментувала Дідусенко під час прес-конференції.

Проблема №2: Традиції

Проте члени журі та організатори конкурсу не поділяють такого оптимізму учасниці. Першочерговою причиною їхнього обурення є те, що дівчина сказала неправду в анкеті.

«Ніхто не проти того, що вона виховує сина. Справа в брехні. Усе зав'язано на брехні й ця ситуація покаже нашу країну в дуже поганому світлі», — заявила українська дизайнерка та учасниця журі Юлія Айсіна.

Член журі, ресторатор і телеведучий Микола Тищенко висловився жорсткіше. За його словами, такий учинок Дідусенко показав низькі моральні якості учасниці:

«Що це за мати, яка може відмовитися від своєї дитини на час участі в конкурсі? Якщо мати так учиняє, суспільство повинно засуджувати такий учинок, а не захищати його. Мати — це передусім любов, ніжність, сім’я, турбота і мир».

Також, на думку телеведучого, Україна не повинна «проповідувати культуру матерів-одиначок».

На думку одного з членів журі, телеведучого та рестораторі Миколи Тищенка (на фото в центрі) Україна не повинна «проповідувати культуру матерів-одиначок». Фото: Марія Ульяновська/Громадське

«Ми як слов'янська, християнська держава зі своїми традиціями не повинні слідувати модним тенденціям. А ви вважаєте, що бути матір'ю-одиначкою — це модно. Я вважаю, що з цим потрібно боротися», — заявив Тищенко на прес-конференції організаторів конкурсу.

Член журі, актор Богдан Юсипчук також погодився, що проблема не тільки в тому, що дівчина вказала неправдиву інформацію.

«Вона народила дитину в 19 років і розлучилася. Я вважаю, що це неправильно — ставити таку людину як еталон, з якого потрібно брати приклад», — заявив він.

За словами виконавчої директорки Оргкомітету Національного конкурсу краси «Міс Україна» Вікторії Кіосе, правило про відсутність дітей аргументоване, адже після перемоги учасниця повинна цілий рік приділити роботі над волонтерськими проектами за кордоном. Крім того, Кіосе розповіла, що не вважає норму дискримінаційною, адже для заміжніх чи розлучених жінок з дітьми є альтернатива — конкурс «Місіс Україна», який дає можливість цим жінкам показати себе.

Проблема №3: Міф про красу

Юрист конкурсу Масі Найєм розповів, що проблема в тому, що вважати дискримінаційними умови конкурсу, водночас не вважаючи дискримінаційним сам конкурс, виглядає як виправдовування того, що учасниця надала неправильні дані про себе. На його думку, питання дискримінаційності норм мають обговорювати юристи.

«Це виглядає так, якби ми сказали, що Майкла Джексона вигнали з Ку-клукс-клану тому що він придурювався білим», — заявив Найєм.

За умовами конкурсу, брати в ньому участь можуть тільки дівчата 17-24 років, зростом від 170 сантиметрів, які не мають шрамів і татуювань, ніколи не перебували в шлюбі й не мають дітей.

За умовами конкурсу, брати в ньому участь можуть тільки дівчата 17-24 років, зростом від 170 сантиметрів, які не мають шрамів і татуювань, ніколи не перебували в шлюбі й не мають дітей. Фото з Facebook сторінки конкурсу «Міс Україна»

Одна з цілей конкурсу — формування так званого образу «жіночої краси», яка полягає в поєднанні привабливої зовнішності, освіченості, інтелекту, цілеспрямованості й загадковій «жіночності».

За словами члена журі Миколи Тищенка, обираючи переможницю, судді спираються на «міжнародні стандарти краси».

Але організатори запевняють, що оцінюють не лише зовнішність дівчат. Сучасна «Міс» повинна прагнути до «духовної та фізичної досконалості». Айсіна наполягає: «Насамперед це має бути цілісна особистість, а вже потім зовнішні дані».

На думку Вікторії Кіосе, титул «Міс» має нести «джерельно чиста дівчина, яка представляє нашу країну на міжнародній арені».

Вимоги до параметрів конкурсанток змінювалися разом з модою на пишноту/стрункість жіночого тіла. До середини 1970-х серед переможниць були дівчата зростом трохи більше за 160 сантиметрів. А змагання інтелектуальних здібностей і благодійних досягнень організатори ввели, щоб протистояти критиці конкурсу як «ринку рогатої худоби».

Водночас вигляд учасниць також змінювався відповідно до «стандартів» вигляду й моральності жінки в суспільстві й підпорядковувався так званому «міфу про красу»: стандарт, який жінка повинна втілювати, а чоловік — хотіти.

За словами дослідниці конструювання сексуальності й гендеру в медіа і викладачки Києво-Могилянської академії Марії Тетерюк, це поширена практика, що накладається на жінок у сучасному суспільстві.

«Уявлення про те, що жінка неодмінно має бути красивою, щоб привабити чоловіка, по-перше конструює жінку як «об'єкт-для-чоловіків», залежну від чоловіка, неповноцінну без чоловіка. По-друге, створює додаткову перепону в доступі до суспільних ресурсів (для кар'єрного зростання чоловіку достатньо професійних якостей, жінка ж мусить ще й гарно виглядати, витрачаючи на це додатковий час і гроші). По-третє, обмежує жіночу солідарність (жінки постають як конкурентки)», — вважає Тетерюк.

Що далі?

Юрист конкурсу Масі Найєм розповів Громадському, що вони готові до співпраці з Веронікою Дідусенко. Так каже й виконавча директорка конкурсу Вікторія Кіосе. Відповісти однозначно на питання, чи готовий український конкурс порушити питання перед світовим, Кіосе не може:

«Ми відповідаємо за правила в нашому конкурсі, ми робимо все, щоб наша країна виглядала престижно й правильно на міжнародній арені. Ми робимо все, що в наших силах і наші дівчата виховуються правильно. Усе інше — юридичні питання».

На думку Вікторії Кіосе (на фото — третя зліва), титул «Міс» має нести «джерельно чиста дівчина, яка представляє нашу країну на міжнародній арені». Фото: Марія Ульяновська/Громадське

Журі переоберуть переможницю титулу «Міс Україна-2018» та оголосять результати 30 вересня. Що ж до зміни правил участі в конкурсі наступного року, організатори пообіцяли зробити умови перевірки жорсткішими.

«На помилках учаться, іноді розумні люди можуть також бути й дуже хитрими», — сказала Вікторія Кіосе.