За вибір «по приколу» доведеться відповідати всім: і приколістам, і тим, хто цьому не завадив
Захід і Центр проголосували ногами, показавши що наявне меню не містить того, заради чого вони готові відірватися від недільних справ. Натомість схід та південь підняв явку, порівняно з 2014 роком, і то суттєво. Які висновки?
Недалекоглядний — назвати представників сходу та півдня ватниками, заклеймити в тому, що не бачать війни. Бачать, але по-своєму. А от чого не бачать — це суттєвих змін. Вітання Інтеру, ТРК Україна та 1+1. До речі, так, там результат Зе вищий, але він перший і в більшості областей. Тому цей висновок недалекоглядий в парадигмі «України трьох сортів» з російської пропаганди.
Раціональний — вони побачили свого кандидата. Простого, дещо нарваного, який говорить зрозумілою мовою (я не про російську, а про те що все дуже просто, хоч і про російську теж). Не апелює до чогось пафосного, грає в пінг-понг — вдариш і воно відлетить. Свій рубаха-пацан. Не хазяйственнік, як попередній, але теж нічого, згодиться.
Так, за цим вибором більшості дуже багато питань. Перше з них — виборці впливають на свого кандидата так само, як і він на них. Зрозумівши остаточно свого виборця Зе або ще більше попростішає (більш імовірно), або навпаки спробує зайти на електоральне поле опонентів і ускладнить свої підходи. Простота небезпечна в тому, що веде все далі від правильних рішень. Заберемо у деяких заможних — віддамо трішки бідним. Старі не домовилися з Путіним — ми зможемо. І так далі.
Питання також у тому, як діятиме конкурент, чинний Президент. Чи посилить національно-свідому риторику, витискаючи з цього поля все, чи піде в спрощення. Те що в команді Порошенка вже відчуттні хиття — показали останні дні і активності прокурора Кулика.
Що точно можна сказати — кінця світу не настане за будь-якого кандидата. Щось буде складніше, щось легше. За вибір «по приколу» доведеться відповідати всім: і приколістам, і тим, хто цьому не завадив. Бо приколи в кінці квітня не завершаться за будь-яких умов, концерт триватиме чи то в президентському, чи то в парламентському, чи то в змішаному форматі. І це нова-стара, сподіваюся, тимчасова, наша реальність.