Засновник «Lurkmore» про «закон Ярової»: заборони ефективні лише проти законослухняних громадян

Давід Хомак, засновник легендарного інтернет-ресурсу «Lurkmore», прокоментував ухвалення в Росії так званих «поправок Ярової», які посилюють відповідальність за листування у соцмережах, запроваджують відповідальність за «недонесення» та знижують до 14 років вік кримінальної відповідальності за «тероризм».

На його думку, про таємницю приватного листування в інтернеті можна забути. Також нові правки до законодавства поставлять хрест на розвитку інтернет-бізнесу в Росії. При цьому великої ефективності від «Закону Ярової» Засновник «Lurkmore» не очікує.

Давиде, чи потрібні в принципі наглядовим відомствам Росії ці поправки («поправки Ярової» - ред), адже раніше теж виходило блокувати сайти?

Складно сказати. Взагалі, звичайно, у російських всіх цих органів є занадто багато вже повноважень для того, щоб блокувати сайти.

Інше питання, що всі ці закони ухвалюються за принципом «колінного рефлексу». Цей пакет поправок ухвалили після всіх цих терактів з російськими літаками. Ні, звичайно, вони не потрібні! Невідомо, як вони будуть діяти. Багато поправок до російських законів лежать по півроку, по року. І ніхто ними не користується.

Якщо цей закон почне працювати в тому вигляді, в якому його ухвалили, то в Росії більше не буде існувати таємниці листування в Інтернеті.

Свіжі поправки нарешті дозволять користуватися реєстром розповсюджувачів інформації, який лежить ось уже рік і ним ніхто не користується, туди внесено невелику кількість незрозуміло кого.

Тепер, відповідно, туди можна буде вносити кого завгодно і змушувати передавати всю переписку спецслужбам. Знову ж — чию завгодно переписку. Тобто, якщо цей закон почне працювати в тому вигляді, в якому його ухвалили буквально днями, то в Росії більше не буде існувати таємниці листування в Інтернеті.

Офіційно це все подається під соусом боротьби з тероризмом. Чи можна таким чином перемогти тероризм?

Я не знаю, чи можна перемогти тероризм, я не фахівець у боротьбі з тероризмом. Але очевидно, що такими методами не можна перемогти ані тероризм, ані взагалі злочинність. Тому що терористи будуть використовувати якісь інші методи.

Наприклад, не використовуватимуть Інтернет взагалі, тому що попередні я не знаю скільки років вони взагалі обходилися без Інтернету прекрасно. Або будуть використовувати голубину пошту врешті-решт. Для боротьби з тероризмом спецслужби повинні боротися з тероризмом, а не з Інтернетом.

Всі спроби вести інтернет-бізнес в Росії цими законами перекреслюються вщент.

Як відреагують на це користувачі Інтернету? Ваш сайт недоступний з території Росії, та все ж люди його читають. Наскільки ефективні обмежувальні заходи, які можуть бути застосовані після вступу в силу «закону Ярової»?

Будь-які обмежувальні заходи ефективні лише проти законослухняних громадян. Дещо ефективні. Ці заходи ефективні проти бізнесу. Вони підривають можливість мати якісь ділові відносини в Росії.

Наприклад, «Lurkmore», незважаючи на те, що заблокований, доступний в Росії навіть без особливого обходу блокувань, тому що ну ось так працюють блокування. При цьому зрозуміло, що він ще працює, тому що я якось його утримую, а не тому що я заробляю на ньому гроші. Він мені приносить суцільні збитки, але я обіцяв його тримати, — я тримаю.

Тобто, знову ж таки — всі спроби вести інтернет-бізнес в Росії цими законами перекреслюються вщент. При тому, що інтернет-бізнес був у Росії цілком успішний до 2013 — 2014 року. Тобто ця боротьба з підприємництвом в Росії останніми роками ведеться особливо відверто. Не тільки з інтернет-підприємництвом, а з будь-яким взагалі видом ведення бізнесу. А то ми всі якісь незалежні підозріло останнім часом. Мені це так бачиться.

Ну ось, з вашого досвіду боротьба з поширенням інформації — чим вона в підсумку закінчується? Люди втрачають до неї доступ або навпаки це викликає якийсь інтерес?

Люди в масі втрачають інтерес, тому що вони не знають про те, що така інформація є. Китайський досвід боротьби з Інтернетом, яку вони почали майже 20 років тому, показує, що людина, якщо не знає, що така інформація в природі існує, — втрачає до неї інтерес.

Фейсбук там заборонений багато років, є якісь його клони китайські національні. Обійти це блокування дуже легко, але мало хто цим користується, просто тому, що Фейсбук там немодний, непопулярний.

Це історія про інформаційне голодування. Люди відмовляються від інших джерел інформації, тому що про них не знають. Це досить ефективно і це дуже сумно, бо люди починають вірити в жахи про «Америку, яка хоче нас вбити», про рептилоїдів, про все, що їм згодовують у цьому контексті, який не стосується світової реальності, на жаль.

Тобто так, ці закони якоюсь мірою ефективні, але вони жахливо неефективні з усіх інших сторін. Вони розоряють країну і позбавляють її можливостей — ефективної економіки, ефективної освіти тощо.

Ситуація розвивається від поганого до гіршого, до ще гіршого. Закони вигадуються все божевільніші і застосовуються ще божевільніше. Зупинити цей процес можна так само успішно, як зупинити потяг голіруч.

Як буде розвиватися ситуація далі, коли ці поправки наберуть чинності?

Вона буде розвиватися від поганого до гіршого, вже зараз саджають за репости «В контакті». І я вважаю, що продовжать, продовжать і продовжать. Я не можу передбачити. Ніхто не може ні зупинити, ні якось вплинути на процес розпаду.

У Росії відбувається повна ерозія законодавчого поля. Як будуть застосовуватися ці закони — я не знаю. Наприклад, нам на Лурку абсолютно поза законом заборонили статтю про шоп-ліфтинг або про аліменти. Тому що так захотілося. Мовляв, вони пропагують крадіжки в магазинах або ухилення від сплати аліментів. Причому, заборонили так, що ми навіть не можемо подати апеляцію. Ну просто захотілося.

І ось ці закони застосовуються абсолютно не так, як написано. І як будуть застосовуватися ці закони, як буде все це розвиватися, я не можу передбачити. Але я бачу, що ситуація розвивається від поганого до гіршого, до ще гіршого. І закони вигадуються все більш божевільні і застосовуються ще більш божевільно. Зупинити цей процес можна так само успішно, як спробувати зупинити потяг голіруч.