Затриманому бізнесмену Мазепі просять 700 млн гривень застави — Concorde Capital

Про це повідомили у пресслужбі компанії Concorde Capital, засновником якої є Ігор Мазепа.

У компанії зазначили, що Мазепу затримали у кримінальній справі щодо земельних ділянок загальною площею 2,4 га, які начебто були виділені з порушенням законодавства.

«При інкримінованих збитках у 7 мільйонів гривень Ігорю Мазепі встановили заставу 700 мільйонів, а його брату — 500 мільйонів», — повідомили у Concorde Capital.

Сам бізнесмен заявив, що не знає, чому прийшли до нього через виділення землі нібито з порушенням законодавства: «Бо я нікому ніяких державних ділянок не виділяв. Відповіді на питання, чи затримали тих, хто виділяв, я не отримав».

Що відомо про справу?

Увечері 18 січня у ЗМІ з’явилася інформація про затримання бізнесмена Ігоря Мазепи на контрольно-пропускному пункті «Медика — Шегині» та обшуки в офісі його компанії, які проводить Державне бюро розслідувань.

Інвестиційна компанія Concorde Capital підтвердила, що її засновника Ігоря Мазепу затримали 18 січня на українсько-польському кордоні, коли він прямував на Всесвітній економічний форум у швейцарському Давосі. Кажуть, кримінальне провадження стосується котеджних містечок, зведених ще у 2013 році. Проте наполягають, що обшуки проводяться без ухвали суду.

Компанія повʼязала дії ДБР «з позицією Ігоря Мазепи щодо тиску силовиків на бізнес» та звинуватила правоохоронців, що ті провели обшук машини та затримання Мазепи без ухвалення суду.

Наступного дня ДБР відзвітувало, що затримало бізнесмена, його брата та ще двох фігурантів за справою про схему протиправного заволодіння землями, на яких розташовані гідротехнічні споруди Київської ГЕС.

За даними слідства, майже два десятки фігурантів — відомі інвестори у сфері будівництва елітного житла, їхні помічники, юристи, архітектори, землевпорядники, представники держорганів тощо — діяли в інтересах декількох забудовників.

Використовуючи прогалини у правовому статусі ділянок, організатори через корупційні зв’язки у держорганах оформлювали їх як землі сільгосппризначення, що дозволяло виділяти ці ділянки громадянам України.

Інші фігуранти шукали через соцмережі людей, які за гроші погоджувались підписати документи щодо виділення їм землі у приватну власність. Більшість з них була студентами.

Від їхнього імені підписували документи для оформлення права власності на земельні ділянки, потім «перепродавали» землю представникам забудовників елітної нерухомості. За даними слідства, забудовники замовили та профінансували цю схему.

За такою схемою протягом 2020-2021 років фігуранти заволоділи землями державної власності, які віднесені до земель водного фонду та розташовані на гідроспорудах стратегічної Київської ГЕС.

У листопаді 2023 року правоохоронці повідомили про 8 підозр за цією справою. Фігурантам загрожує покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Чому Мазепу затримали зараз?

Доповнено о 12:30. Речниця ДБР Тетяна Сапьян пояснила, що процес розслідування такої справи потребує часу, оскільки самі оборудки здійснені за масштабною та складною схемою. Проте, каже, слідство дійшло до тієї позначки, коли оголошенні підозри мають змістовну доказову базу.

«Саме зараз було викрито ці махінації. І тому оголошується підозра. Це тривалий процес, тому що оборудки доволі непрості були», — сказала Сапьян.

Тим часом громадський рух «Маніфест 42» на тлі затримання Мазепи закликав українські бізнес-об’єднання «до спротиву свавіллю тилових силовиків», цитує ЕП.

Там заявили, що закликають президента Володимира Зеленського безпосередньо розібратися у проблемі.

«Зараз на наших очах створюється "кейс Мазепи", після якого у мільйонів українців виникне запитання, чи варто створювати легальний бізнес та вести чесну підприємницьку діяльність в Україні», — йдеться у заяві.