Зелений та отруйний: чому не можна купатися в Дніпрі та як його врятувати

Уже місяць як у Києві заборонено купатися в усіх водоймах.Комунальники пояснюють: через тривалу аномальну спеку вода активно цвіте, розмножуються синьо-зелені водорості, які споживають із води кисень і виділяють токсичні речовини.

Але навряд чи з тимчасовим похолоданням ситуація враз покращиться. Як розповів hromadske директор із питань утримання та розвитку зон рекреації КП «Плесо» Костянтин Пігуля, протягом останніх чотирьох років вода самоочищається й стає придатною для купання аж наприкінці вересня. Тобто вже по закінченню купального сезону.

Проте багатьох киян заборона купання не стримує. Та й попереджувальні червоні прапорці на пляжах бачать не всі — вони чомусь маленькі та стоять лише на постах рятувальників.

Розповідаємо, що ж сталося цього літа з Дніпром, про які водорості йдеться, до чого тут пральні порошки та що треба зробити, щоби купання знову стало безпечним.

Що таке синьо-зелені водорості

Це не класична в нашому розумінні рослинність, а дрібні мікроорганізми (назва за науковою класифікацією — ціанобактерії), які нагадують зелений пил у воді. А коли течії немає, цей «пил» збирається в яскраву зелену плівку — найчастіше біля берега.

Сприяє його розмноженню наша безвідповідальність до довкілля. Зокрема, фосфати, тобто залишки мийних фосфатних засобів, які потрапляють у Дніпро через офіційні та нелегальні стоки. З одного граму фосфатів може розмножитися 5-10 кілограмів водоростей.

Також сприяє «цвітінню» води спека, бо в теплій воді бактерії розмножуються активніше.

І ще одна причина — вода, що стоїть. Коли через брак течії власне й утворюється ця плівка. Дніпро після будівництва гідроелектростанцій значно сповільнився у течії.

Чому ці водорості небезпечні

За надмірної концентрації ціанобактерій виділяються токсини, небезпечні як для людей, так і для риб.

Водорості під час розкладання виділяють метан, сірководень, аміак.

Також вони поглинаютькисень із води. Через його нестачу риба гине.

Зловлену в такій водоймі рибу споживати вкрай небезпечно, оскільки вона теж може бути отруєна токсинами.

Для людей купання в токсичній воді небезпечне шкірними висипами. Якщо ж під час пірнання наковтатися води, то можливі симптоми типового отруєння, а також головний біль, біль у м’язах чи горлі. Регулярне отруєння такою водою може спровокувати хвороби печінки та нирок.

Звідки в Дніпрі так багато фосфатів?

Усі очисні системи столичних підприємств зливають свої стоки до Дніпра. На це видають спеціальні дозволи. Але за тим, що зливається, суворого контролю немає.

hromadske взяло пробу води під Києвом біля зливу в Дніпро з Бортницької станції аерації. Це єдине підприємство в столиці, куди стікаються всі нечистоти. Воно також очищає стічні води прилеглих населених пунктів.

Тобто всі мийні засоби з наших домівок течуть туди.

Ми отримали результат аналізів забору води з Дніпра за сто метрів від місця зливу з магістрального каналу БСА. Тобто це вже очищена станцією стічна вода.

Показники фосфатів перевищені вдвічі за норму.

Бортницька станція аерації спроєктована в 1950-1960-х роках, коли ще не було такої «навали» хімії у стоках. Тож її очисні системи застарілі й не справляються з очисткою.

Проте зараз там триває реконструкція, яку обіцяють завершити до 2025 року. Кошти надало Японське агентство міжнародного співробітництва.

Коли в Україні обмежать фосфати

У країнах Євросоюзу обмеження на фосфати в мийних засобах діє ще з 2013 року. А в Японії від фосфатних порошків відмовилися ще у 1980-х.

У червні 2021 року український уряд вніс зміни в технічний регламент мийних засобів. Щоправда, ці норми наберуть чинності аж у 2024 році.

Відповідно до них, загальний вміст фосфору в мийних засобах не повинен становити чи перевищувати 0,2 грама в побутових пральних машинах, і 0,1 грама — в промислових.

Контроль та штрафи

Проте без жорсткого контролю та покарання будь-які заборони чи обмеження не запрацюють.

Як розповів hromadske колишній голова Державної екологічної інспекції Столичного округу Сергій Волков, сьогодні підприємства мають можливість уникати великих штрафів за забруднення води.

За його словами, коли він очолював Держекоінспекцію, інспектори двічі намагалися зайти на територію «Київводоканалу», щоб розібратися зі стоками.

«Ти можеш розпочати перевірку лише тоді, коли вони до неї допускають. Але вони заплатили штраф, щоб не пустити інспекцію — тобто вигідніше сплатити невеликий штраф за недопуск, ніж декілька мільйонів за забруднення. На сьогодні є така законодавча можливість», — пояснює Волков.

Посилення покарання за недопуск інспекторів поки лише на етапі обговорення. Пропонують штраф до 300 тисяч гривень. А за забруднення води — 2-5 років ув’язнення.

Нелегальні врізки та застарілі очисні системи

Великою проблемою є також нелегальні врізки недобросовісних підприємців у легальні стоки. Виявити їх доволі складно.

«Під час минулорічної інвентаризації ми познаходили триста труб, які входять у річку. На вигляд скиди легальні, але туди можуть скидати й нелегально, і це дуже важко знайти. Часто погані люди незаконно врізаються і також додають скиди. Тому важко сказати, який відсоток із них нелегальний», — каже директор з питань утримання та розвитку зон рекреації КП «Плесо» Костянтин Пігуля.

У такій ситуації, за словами Волкова, на місцях стоків мали встановити датчики моніторингу, які б фіксували перевищення кількості хімічних сполук від дозволених договорами норм.

Але глобально, за словами Волкова, без реконструкції та модернізації всіх очисних систем радикальних змін не досягнути:

«Старі системи стоків просто не справляються. А модернізація коштує великих грошей. Тому вона призводить до збільшення тарифу на водовідведення. А це вже певна політична історія, коли не хочуть підвищувати тарифи, бо люди й так обурені. І так у всій країні, а в результаті страждає довкілля».