Зеленський підписав закон, яким скасовується пожиттєвий фінмоніторинг для високопосадовців. Це суперечить вимогам ЄС
Президент Володимир Зеленський підписав закон, за яким держава та банки не зможуть здійснювати посилений фінансовий моніторинг щодо політиків та високопосадовців після їхнього звільнення. Це суперечить одній із семи вимог для вступу України до Європейського Союзу.
Про це нам повідомили в Центрі протидії корупції.
Йдеться про закон №8008, який має забезпечити рекомендації Єврокомісії щодо боротьби з відмиванням грошей.
У ЦПК ще 4 листопада зазначили, що до законопроєкту потрапили «шкідливі правки» від депутатів Григорія Мамки з «Опозиційної платформи — За життя» та Артура Герасимова із «Європейської Солідарності».
Так, саме правки Мамки стосуються скорочення строку перебування народних депутатів та високопосадовців у статусі «національного публічного діяча» до трьох років після звільнення. У порівняльній таблиці до другого читання вказано, що комітет відхилив ці правки.
Натомість у ЦПК вказують, що парламент під час засідання все-таки підтримав правки Мамки. Також в остаточній редакції законопроєкту та в опублікованому законі (стаття 1 пункт 37) є норма про термін перебування у статусі «національного публічного діяча», яку пропонував Мамка.
«Є міжнародний та європейський стандарти, за якими протягом усього життя людини, котра обіймала високу політичну посаду, має здійснюватися ризикоорієнтований підхід. Тобто банки повинні перевіряти джерело доходів, статків цієї людини», — пояснила виконавча директорка Центру протидії корупції Дарина Каленюк.
За її словами, посилення системи протидії легалізації доходів було однією з семи вимог, які поставили Україні після надання статусу кандидата на членство в ЄС.
«Для того, щоб ми мали можливість переконати наших європейських партнерів, що ми серйозно ставимося до вступу в ЄС і проводимо всі необхідні для цього реформи, нам слід виправити цю норму. Тобто зараз потрібно мати окремий закон, який поверне назад норму, що діяла вже багато років», — додала Каленюк.
Вона зауважила, що в ЄС уважно вивчають законодавство із протидії легалізації доходів в Україні. Тому ухвалення закону №2736 може мати негативні наслідки.
«Вони можуть публічно не коментувати й не критикувати з огляду на ситуацію в країні. Але це дуже гіркий крок. І результатом може бути просто затягування переговорів із ЄС та наступних кроків щодо вступу України в ЄС», — наголосила Каленюк.
Євроінтеграція
23 червня Європейська рада надала Україні статус кандидата в члени ЄС. Тепер для того, щоб розпочати переговори про вступ, Україна має виконати низку рекомендацій Єврокомісії.
Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук раніше повідомляв, що до кінця 2022 року Верховна Рада України планує ухвалити всі закони, необхідні для старту переговорів про вступ до Європейського Союзу. За його словами, основна активність щодо євроінтеграційного треку в сесійній залі розпочнеться у вересні. Депутати планують виконати сім вимог, які Україна отримала влітку.
22 листопада оновлено перші абзаци про авторство та суть правок до законопроєкту.