ЗІ ЛЬВОВА В ДНР

Працівники Харківського управління СБУ виявили канал постачання до так званої Донецької Народної республіки підшипників з Західної України. Принаймні, так стверджувало слідство, коли просило суд дозволити провести обшук у львівському приватному підприємстві «Торговий дім «Галпідшипник», яке торгує такою продукцією на українському ринку. 

Підшипники потрібні для військової техніки – наприклад, БТРів. За версією слідства, продукцію «Галпідшипника» в ДНР реалізовувала колишня філія підприємства. Нині вона зареєстрована згідно з законами ДНР – вже як приватне підприємство «Торговий дім «Галподшипник МТС». Але керує ним екс-директор донецького представництва львів’ян - Ігор Журавель. 

Під час обшуку у львівському офісі «Галпідшипника» СБУшники знайшли багато цікавого. Наприклад, накладні на відвантаження товарно-матеріальних цінностей. Відправник - ПП ТД «Галподшипник МТС». Банківські реквізити – тієї ж фірми з ДНР.

На комп'ютерах було програмне забезпечення для адміністрування інформаційних баз ПП ТД «Галподшипник МТС», сервери, на яких деенерівське підприємство зберігало свої файли, записи щодо його роботи. Суд наклав арешт на ці речі, бо факт їх знаходження у Львові можна пояснити хіба що причетністю львівської фірми до бізнесу у ДНР. У «Галпідшипнику» кажуть, що все це – неправда.

АНДРИАН ДАЦЮК, начальник відділу збуту ПП «Галпідшипник» у Львівській області:

- Тобто, власне, ми називаєм це припущенням, тому що ніяких фактів, які би підтверджували б розрахунки, чи, власне, рух продуктів, немає. Мені тяжко коментувати, звичайно, коментарі працівників Служби безпеки України. І, можливо, вони просто зловживають те, що співпадає назва компанії «Галпідшипник» і «Галподшипник». Ми перереєстрували нашу донецьку філію зараз у місті Запоріжжі. Фізично що з нашим складом у місті Донецьк – нам невідомо. І звичайно, що ніякого стосунку до новостворених компаній в місті Донецьку ми не маємо.

Єдиний реєстр знає про запорізьку та донецьку філії львівського «Галпідшипника», але не містить відомостей про донецьку філію, перереєстровану у Запоріжжі.

 

Натомість товари львівського «Галпідшипника» можна спокійно придбати в окупованому Донецьку. Інформація є на сайті донецк.украина.справкассср.рф. Спробуємо зателефонувати за вказаним номером і закупити підшипники для БТР-80. Це – товар від львівського «Галпідшипника».

- Мне нужна фирма, которая подшипниками занимается.

- Вы хотите за наличный рассчет приобрести? Или за безнал?

- Часть за безнал, часть за нал.

- Сейчас я вас соединю с менеджером…

ОЛЕГ БЛІНОВ, менеджер (Донецьк):

- Здравствуйте. Мне нужна фирма, которая торгует подшипниками.

- Правильно.

- Мне нужна маркировка подшипника и все.

- Маркировка вот – 8102 и 51102.

- По очереди давайте.

- 8102.

- Так. Сколько штук вас интересует?

Розмова була дуже довгою, бо підшипників у БТРі багато. У наявності – практично вся номенклатура львівського підприємства. Треба закупити їх для БТРів сепаратистів – менеджер до ваших послуг. Якщо вас влаштовує ціна, кількість товару не має значення.

АНДРИАН ДАЦЮК, начальник відділу збуту ПП «Галпідшипник» у Львівській області:

- І однозначно, що ця фраза, що компанія займається комплектацією чи поставляє деталі до БТРів, чи підшипники до БТРів, є апріорі абсурдною. По-перше, в нас їх фізично нема, ми не маєм до своїх їх імпортувати, і ми ніяких деталей взагалі ніколи не імпортували, і їми не займаємося. А підшипники воєнного призначення нами ніколи не імпортуються.

Начальник відділу збуту «Галпідшипника» у Львівській області каже правду – підприємство не імпортує підшипники воєнного призначення, які використовують у військовій техніці. Це тому що їх просто не існує. Фахівці підтвердять – підшипники взагалі не поділяються на військові і цивільні.

ОЛЕКСАНДР, інженер, власник інженерної компанії:

- З підшипниками Ви маєте справу?

- Ну так. Це невід’ємна майже частина любого механізму.

- Вони відрізняються по класам точності, також по вібростійкості підрозділяються на класи. А такого, щоб вони були суто цивільні чи воєнізовані – я такого не чув.

Звідки в Донецьку продукція львівського підприємства і хто її продає – тіньове представництво «Галпідшипника», що працює за законами сепаратистів, чи окрема структура, що присмокталася до відомої назви? Чи пов’язані ці два підприємства? Як працює «Галподшипник» на окупованій території?

АНДРІАН ДАЦЮК – начальник відділу збуту ПП «Галпідшипник» у Львівській області:

- На превеликий жаль розпочалися воєнні дії на сході. Ми втратили не тільки наших постійних клієнтів, а втратили філію у місті Донецьк. З початку літа 2014 року ми зупинили співпрацю, спілкування, на жаль і втратили наш склад, наші транспортні засоби, які зосереджувалися, власне, у місті Донецьку.

Львів’яни кажуть, що свою продукцію в так звану ДНР вже давно не постачають, а в Донецьку розпродують залишки товару з місцевого складу «Галпідшипника».

Склад, очевидно, великий, бо підшипників там так багато, що ними торгують уже півтора року. І готові торгувати ще.

Ми спробували прояснити ситуацію, зв’язавшись електронною поштою з донецьким менеджером, з яким домовлялися про закупівлю партії львівських підшипників для БТР-80 телефоном. Для цього зареєстрували окрему поштову скриньку.

Менеджер Олег Блінов підтвердив, що його фірма має реєстрацію в ДНР і бажання продати підшипники. А також вказав свій телефон. 

Так ми знаходимо профіль Блінова в російській соціальній мережі «ВКонтакте» - номер свого телефону він прив’язав до своєї сторінки.

А зі службових заголовків листа Блінова ми бачимо, що поштовий сервер, через який зараз іде пошта донецької філії, належить тому ж львівському «Галпідшипнику».

Тобто, саме «Галпідшипник» щонайменше знає про донецьку компанію, хоча наполегливо це заперечує.

АНДРІАН ДАЦЮК – начальник відділу збуту ПП «Галпідшипник» у Львівській області:

- На жаль, до нас поступила інформація, що появилась якась юридична особа, яка себе іменує "Галподшипник МТС", яка продовжує продавати однойменну продукцію, ну і зловживає, напевно, авторитетом відомої на ринку вже фірми –

- Тобто, я так розумію, ця юридична особо абсолютно окрема від вас, ви до неї не маєте жодного стосунку?

- Абсолютно вірно.

За словами першого заступника голови СБУ і керівника антитерористичного центру Віталія Малікова, львівський «Галпідшипник» також може бути причетний до фінансування віртуальної «Харківської народної республіки» - з прибутків за продукцію компанії, виручених у так званій ДНР. Тому Ігорю Журавлю, керівнику донецької філії «Галпідшипника», а згодом – «Галподшипника-МТС», було оголошено підозру.

ФЕДІР ВЕНІСЛАВСЬКИЙ, юрист, професор Національної юридичної академії ім. Святослава Мудрого:

- С точки зрения следствия – я считаю, что оно вышло на нормальный уровень. Оно проследило связи между львовским предприятием, которое поставляло подшипники в Донецк. Между его донецким филиалом, который действовал до момента вот этих событий на востоке Украины, проследило финансовые потоки туда-обратно. То есть, с точки зрения уголовно-правовой квалификации я думаю, что следствие достаточно хорошо поработало.

Та головним фігурантом справи чомусь став стрілочник-продавець, а не постачальник. Далі більше – з серверу судових рішень зникла ухвала суду про арешт речей, вилучених в ході обшуку львівського офісу «Галпідшипника».

І, нарешті, напередодні Нового року і головного підозрюваного – керівника донецького «Галподшипника-МТС» - звільнили від кримінальної відповідальності. Був привід – він самостійно прийшов у прокуратуру і покаявся.

ФЕДІР ВЕНІСЛАВСЬКИЙ, юрист, професор Національної юридичної академії ім. Святослава Мудрого:

- Прокурор, который представлял представление в суд об освобождении от уголовной ответственности главного фигуранта дела, он, с одной стороны действовал в рамках закона, поскольку статья 110 прим. 2, часть 5 предусматривает действительно возможность освобождения от уголовной ответственности лица, которое добровольно заявило о том, что он совершало противоправные действия до момента предъявления ему подозрения.

Сам Ігор Журавель в суді розповів, що на території так званої ДНР не працював. Мовляв, коли почалася війна, він переїхав до Харкова, де жив, як мінімум, до початку 2016-го року. Ми вирішили перевірити цю інформацію.

- Здравствуйте. Я могу поговорить с Игорем Владимировичем?

- Тут такой не живет.

- Скажите, может быть, он в декабре жил? Он указывал эту квартиру как свое место жительства.

- В декабре здесь тоже такой не жил.

На запитання, як він засвітився в ДНР, Журавель сказав, що якийсь незнайомець на ім’я Олександр узяв у нього документи, поїхав до Донецька і зареєстрував йому там підприємство «Галподшипник-МТС». У ДНР.

Далі Журавель нібито торгував підшипниками, що лежали на складі львівського «Галпідшипника» в Донецьку, через Інтернет. Гроші отримував теж через Інтернет. А потім сплачував податки в ДНР – знову ж таки через Інтернет. І всі в цій схемі всім довіряли.

ФЕДІР ВЕНІСЛАВСЬКИЙ, юрист, професор Національної юридичної академії ім. Святослава Мудрого:

- Если оценить саму фабулу дела, расписанную в решении суда, то как-то вызывает удивление, скажем так, такая последовательность действий, потому что, по большому счету, на момент, на 12 декабря, когда было, по версии прокурора, и что было установлено в решении суда, заявлено подозреваемым, будущим подозреваемым о его противоправных действиях, уже было собрано достаточно материалов следствия для того, чтобы ему предъявить обвинение. То есть, он и так уже был установлен и говорить о том, что это было добровольное решение, есть определенные сомнения.

Головний фігурант справи ні в чому не винен. Донецький «Галподшипник-МТС» далі продає товар і платить податки ДНР. Львівський «Галпідшипник» нібито й ні до чого.

ФЕДІР ВЕНІСЛАВСЬКИЙ, юрист, професор Національної юридичної академії ім. Святослава Мудрого:

- Если это предприятие получило назад изъятые в процессе обыска изъятые материально-технические средства и документы, то вероятность того, что параллельно ведется расследование другого уголовного дела очень, скажем, ничтожно маленькая.

Мабуть, наслідки розслідування могли бути іншими, та справу вже закрито. «Галпідшипник» заявляє про інформаційну атаку і спробу його рейдерського захоплення. З чийого боку – не каже.

Сергій Єрмаков, Слідство.Інфо