Зима 2.0. Чи готова Україна до нової битви за світло
Хтось готовий діставати генератор, хтось закупився акумуляторами, придбав інвертор чи ecoflow, подбав про підключення інтернету через оптоволокно або щонайменше — має вдома потужні ліхтарі, гірлянди та свічки. Ще з минулого року.
Паралельно з тим, як стовпчик термометра повзе вниз, у мережі більшає усеможливих порад і опитувань на кшталт «Чи готові українці до зими?» І судячи з відповідей користувачів соцмереж, холодів українці очікують без зайвої паніки. Не надто спрацювали й російські фейки про багатогодинні вимкнення світла.
Хоча очевидним залишається те, що наступна зима знову буде непростою. Про те, що Україна готується до російських ударів по енергетичній інфраструктурі, тож нас чекає нова битва за електроенергію, заявляли президент і очільник Головного управління розвідки.
В очікуванні другої зими під обстрілами ми не акцентуємось на порадах, які ви й так, очевидно, знаєте, а аналізуємо, чи підготувалась Україна до нових імовірних атак краще, ніж торік. Що нині з енергетикою, чи вдалося відновити інфраструктуру та як захищатимемо вразливі місця, аби плани окупантів повністю занурити Україну в темряву й холод знову не справдились — у матеріалі hromadske.
Підготовлені, але планів терористів не знаємо
Минула зима, попри катастрофічне виведення з ладу майже половини енергосистеми, одночасно й загартувала: енергетики, які в надзвичайних умовах робили, здавалося, неможливе, здобули неоціненний досвід. І якщо минулого року все було навпомацки, то цьогоріч уже є випрацюваний алгоритм дій.
«Чи підготовлені ми краще? Так. Ми не знаємо, куди, коли і як буде бити ворог. Але уявляємо, чого від нього очікувати. Тому, маючи досвід важкого минулого опалювального сезону, ми готуємося до всіх можливих сценаріїв», — розповів у коментарі hromadske голова правління НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький.
А поки що, за його словами, енергосистема стабільна.
«Ми відновили функціонал наших підстанцій і підготували магістральні мережі до зимових навантажень. Наше моделювання та розрахунки показують, що навіть у дуже холодний день, коли споживання електроенергії максимальне, наші мережі здатні передавати необхідний обсяг електроенергії. На місцях обласні військові адміністрації подбали про наявність автономного живлення для критичної інфраструктури (лікарень, котелень, водоканалів тощо)», — каже Кудрицький.
Торік масовані обстріли енергетичної інфраструктури України росіяни розпочали 10 жовтня. А цього року окупанти, за даними розвідки, відновили запаси ракет і, ймовірно, готуються завдати ударів з настанням холодів, припускає директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
«Вони засвоїли урок, що почали рано. Бо в теплий час нам набагато легше і швидше відновлюватись. Вони ж не добилися тих цілей, які перед собою ставили, тобто відключення щонайменше низки великих міст від енергопостачання на тривалий період. Я можу лише припустити, що вони хочуть завдати потужніших ударів у той час, коли температура впаде до 0°C або нижче. Але це тільки припущення, я не можу передбачити, як будуть діяти абсолютно божевільні люди», — каже енергетичний експерт.
Ціна втрат
За оцінками Світового банку, енергетиці України завдано збитків на понад 11 млрд доларів. І за 6-8 місяців повністю відновити усі пошкоджені об’єкти енергосистеми неможливо, зізнається очільник «Укренерго».
«Хоча ми відновили їхній функціонал. Повторюся: магістральні мережі вже зараз готові передавати зимові обсяги електроенергії. Що стосується електростанцій — ремонтна кампанія на деяких об’єктах іще триває. Атомні енергоблоки повернулися з ремонтів у роботу. Сьогодні вироблення електроенергії достатнє для забезпечення потреб усіх споживачів».
Робота виконана справді фантастична, достатня для того, щоб забезпечувати обсяги електрики по регіонах, додає зі свого боку Олександр Харченко. Проте каже:якими б оптимістами ми не були, складність цієї зими в тому, що система після руйнувань вразливіша, а її резерв значно менший.
«Я вам наведу умовний приклад. Якщо раніше на певному напрямку стояло три автотрансформатори, один з яких постійно перебував у резерві, другий був повністю завантажений, а третій — готовий підхопити ту потужність, яка чомусь зайва для першого, то зараз там стоїть лише один»,— пояснює експерт.
«Але зроблено так, що українці цього майже не помічають, поки не починаються атаки чи справді серйозні технічні проблеми».
Захист підстанцій: подібного у світі не робив ніхто
Передусім енергетики, звісно, покладаються на роботу ППО. Це так званий активний захист. Натомість про «пасивний» — у вигляді інженерних укріплень —ішлося ще з весни.
«Ми вже розробили відповідні проєкти захисту від бетонних шелтерів та накриттів, до заглиблення під землю на достатній рівень для того, щоб ні дрони, ні ракети не могли пошкодити розподільчу мережу, підстанції. Ці роботи ми будемо виконувати впродовж поточного року», — говорив тоді прем’єр Денис Шмигаль.
Як нині просувається робота, в «Укренерго» не кажуть. Зберігають деталі щодо захисту електричних підстанцій та об’єктів генерації у таємниці, «щоб не давати ворогу зайвої інформації». Зараз, кажуть, разом із місцевою владою та Держагентством відновлення реалізують низку складних проєктів. Уточнили єдиний момент: так званий пасивний інженерний захист складається з трьох рівнів.
«Перший рівень — це захист обладнання від уламків ракет або дронів у вигляді біґ-беґів (це мішки з піском) або габіонів (металеві сітки з піском). Другий — інженерні конструкції від прямих ударів дронів-камікадзе. І третій — антиракетний захист. Щодо останнього я не можу надати жодних деталей», — розповідає hromadskeголова «Укренерго» Володимир Кудрицький.
Упоратись, каже, мають до кінця року. Утім, подібного у світі не робив ніхто.
«Процес інженерного захисту — це комплексний складний процес, який нарощується поступово, так само як і щільність і спроможність ППО. Згодом ми будемо робити все нові й нові укріплення. У нас є графік виконання робіт, і я впевнений, що він буде виконаний до кінця цього року».
За словами Кудрицького, на захист енергооб’єктів уряд виділив із держбюджету майже 10 млрд гривень. Однак через «певні бюрократичні процедури» з цих коштів іще не взяли жодної копійки. Натомість поки що задовольняються кредитами та грантами міжнародних партнерів — на такі цілі залучили понад мільярд доларів.
Зараз будуються різні, зокрема й експериментальні, схеми захисту на підстанціях, додав нам подробиць директор Центру досліджень енергетики Харченко. А втім, про бетонні монументальні накриття, або так звані саркофаги, не йдеться, каже він.
«Те, що ви називаєте бетонним укриттям, саркофагом чи як завгодно, насправді своєрідна піраміда Хеопса. Бо площа середньої звичайної високовольтної трансформаторної підстанції — 6-8 гектарів.
Відповідно, вам треба сховати під бетонний купол товщиною 7 метрів (а саме така товщина купола, який буде гарантовано відбивати усі типи ракет) із висотою приміщення під куполом 15 метрів. І ви маєте передбачити можливість заїзду та виїзду обладнання, яке здатне підняти 200 тонн і перемістити на кілька метрів ліворуч або праворуч під час ремонту в разі потреби. От який вигляд це має.
Це монументальні споруди, які будуються 2-3 роки. Я розмовляв із фахівцями, які виконували такий проєкт. Вони оцінюють роботу зі встановлення такого комплексу десь у 5 мільярдів гривень. На ці гроші можна купити три повних комплекти обладнання для підстанції, яку він укриє», — пояснює експерт.
Ризики для великих міст
За словами директора Центру досліджень енергетики, найбільші ризики для проходження зими мають Київ та Одеса, а також Запоріжжя, Миколаїв, Житомир і низка інших великих міст, які потребують великої кількості енергії та не мають достатніх власних потужностей.
Проблема в тому, що енергосистема побудована дуже централізовано.
«Тому щойно у вас за периметром міста вибиті високовольтні підстанції, які забезпечують подання електрики, трапляється величезна біда. І головна проблема — це критична інфраструктура: водопостачання, водовідведення, опалення й так далі. Оце найбільша загроза», — каже Харченко.
Технологічні рішення, зокрема для столиці й Одеси, є, проте запрацюють вони не раніше як у лютому.
«Єдина технологія, яка зараз швидко може бути інстальована й відповідає тим запитам, що стоять перед Україною, — це газотурбінна генерація для великих міст. Але скажу із практики: за ідеальних умов найшвидше встановлення однієї такої турбіни займає приблизно рік. Так, зараз робота в цьому напрямку триває. Але на цей рік встановити якісь додаткові потужності фізично неможливо. Йдеться про наступний рік».
Імовірність блекаутів: готуватися до гіршого, сподіватися на краще
Олександр Харченко впевнений, що попри очікувані атаки росіян на енергетичну інфраструктуру масштабного національного блекауту цьогоріч не буде. Та відключень світла, очевидно, не уникнути.
А втім, несправедливих вимкнень, на які часто скаржились минулого року, має поменшати. Адже часто будинки, яким не вимикали світло, були під’єднані до ліній критичної інфраструктури.
«Багато роботи в цьому напрямку виконано. Графіки переглянули та значною мірою покращили ситуацію. Протягом року досить велику кількість таких об'єктів від критичної інфраструктури від’єднали фізично. Ця робота проведена. Тому навантаження через таке “паразитарне” споживання зменшилось, і ситуація буде відчутно кращою», — певен Харченко.
Натомість в «Укренерго» щодо блекаутів радять сподіватися на краще, проте готуватися до гіршого.
«Споживачі, як і енергетики та влада, теж мають готуватися до зими. Ми рекомендуємо, якщо є можливість, подбати про автономні джерела живлення, повербанки, утеплити свої домівки. Перевірте про всяк випадок, де розташований найближчий до вас “Пункт незламності”. Зробіть технічний запас води, їжі, ліків, — наголошує Кудрицький. — А в разі критичних ситуацій головне пам’ятати: що б не сталось, енергетики зроблять усе можливе, щоб якомога швидше повернути вам світло».