Тваринам в «Асканія-Нова» на окупованій Херсонщині загрожує загибель через нестачу кормів — науковець
У захопленому росіянами заповіднику «Асканія-Нова» в Херсонській області копитним тваринам може не вистачати їжі на зиму.
Про це розповіли на Facebook-сторінці біосферного заповідника «Асканія-Нова» імені Ф. Е. Фальц-Фейна.
Як пояснив кандидат біологічних наук Віктор Гавриленко, який завідує лабораторією збереження різноманіття диких тварин в «Асканія-Нова», вкрай посушливі погодні умови з весни до пізньої осені 2025 року не дали розвинутися травостою.
За його словами, у Унікальний рельєф, що періодично заповнюється талими водами. Занесений до міжнародного списку Рамсарської конвенції про охорону водно-болотних угідь.Великому Чапельському поді, розташованому на території заповідника, копитними повністю з’їдена навіть торішня суха трава.
Гавриленко додав, що дощі, що пройшли наприкінці листопада 2025-го, викликали певне відростання степових трав, але вони відразу з’їдалися копитними та білолобими гусаками, які прилетіли зимувати.
Тим часом окупаційна адміністрація, як розповів науковець, «спробувала щось накосити» на заповідних ділянках «Північна» та «Південна». Проте цього ресурсу, за словами Гавриленка, тваринам вистачить хіба що до кінця січня 2026 року.
«Допомога зі сторони сусідніх господарств, навіть за наявності коштів, найімовірніше, неможлива, оскільки посухою охоплений весь окупований південь Херсонської та Запорізької областей, а також північні райони АР Крим», — зазначив завідувач лабораторії.
Тож Гавриленко припустив, що може статися масова загибель у стадах сайгака, бізона, оленів плямистого і благородного, муфлона, а також у табунах кулана туркменського та коня Пржевальського.
Раніше, за словами науковця, до настання холодів заповідник створював резерв концентрованих кормів у 200 тонн та сіна у 700-1200 тонн — з розрахунку до травня наступного року. Інколи цей ресурс не використовували, і він переходив на наступний сезон.
Працівник заповідника також згадав, як у 2014 році дощ, що перейшов у мокрий сніг, створив 15-сантиметровий шар фірну, який не могли пробити навіть коні Пржевальського. А на водоймах, призначених для водопою та перебування водоплавних птахів, утворилася крига товщиною понад 30 сантиметрів. Тоді, як зауважив Гавриленко, знайшли «низку нестандартних рішень», які допомогли зберегти основне поголів’я копитних тварин.