Чому спортсмену з Ізраїлю можна вшановувати жертв теракту, а українським олімпійцям — ні? Подвійні стандарти МОК
У 2022 році український скелетоніст Владислав Гераскевич за два тижні до великої війни провів мовчазний протест на Олімпіаді. Міжнародний олімпійський комітет дозволив цю акцію як заклик до миру.
Та вже у 2026 році позиція МОК змінилася: українця дискваліфікували за шолом із портретами загиблих українських атлетів.
Чому рішення Міжнародного олімпійського комітету непослідовні, які аргументи наводить український спортсмен і що відомо про його шлях у спорті — далі в матеріалі.
Що відомо про Гераскевича?
У дитинстві Владислав багато катався на санчатах і саме тоді почав тяжіти до зимових видів спорту.
«У мене був дуже великий пес, він катав на санчатах. Він біг, нас прив'язували, і ми каталися», — пригадував Гераскевич.
Влада тренує його батько — Михайло Гераскевич. Владислав із двох років ходив з ним у зал і дивився, як займаються інші. З п'яти років хлопець почав займатися боксом.
«Звичайно, із тренером у тебе постійно є якісь моменти, з якими ти не погоджуєшся. Проблема в тому, що це переноситься в сім'ю. Ти можеш піти до батьків і поговорити, відволіктися. Але тато не буде економити свої сили, а по-друге, він буде завжди пам'ятати про твоє здоров'я», — ділився Владислав.
У лютому 2016 року він узяв участь в юнацьких Олімпійських іграх, де посів 8-ме місце. А вже у 2018 році став першим українським скелетоністом, який здобув олімпійську ліцензію і виступив на Олімпіаді, де посів 12-те місце.
Рупор українського спорту
Уперше про свою громадянську позицію Владислав Гераскевич заявив на Олімпіаді-2022 у Пекіні. Спортсмен привернув увагу до війни в Україні, показавши листівку з написом No war in Ukraine після змагання.
Владиславу загрожувала дискваліфікація. Йшлося про потенційне порушення правила 50 Олімпійської хартії, яка забороняє демонстрації або політичну, релігійну чи расову пропаганду під час Олімпіади.
А втім, Міжнародний олімпійський комітет не тільки не покарав його, але й дозволив цю демонстрацію, оскільки розцінив її як заклик до миру.
«Усе нормально було. Нас підтримали в цьому. Це моя позиція. Жодна нормальна людина не хоче війни, і я також нормальна людина й не хочу війни. Я хочу миру у своїй державі й не хочу, щоб якісь люди загинули через війну», — розповідав скелетоніст.
За кілька місяців до зимової Олімпіади-2026 Гераскевич наголошував, що росія усвідомлює важливість спорту як інструменту для формування позитивного іміджу. Наприклад, нагадував, як Олімпіада в Сочі у 2014-му «згладила» світову реакцію на окупацію Криму:
«Олімпійські ігри дивляться мільярди людей. росія вміє показати гарну картинку. Те саме було в Сочі. Усе було дуже гарно. Увесь світ об'єднаний у росії, а тут окупація Криму. І медійно воно не вписується в цю картинку: щойно ми були друзями, усе прекрасно, а тут уже окупація — знову вороги. Тобто це була м'яка сила».
Цьогоріч позиція МОК змінилася. Гераскевич до Олімпійських ігор підготував спеціальний шолом, на якому зображені загиблі українські атлети. Деякі з них воювали за Україну, а деякі — загинули внаслідок російських обстрілів.
МОК заборонив йому використовувати цей шолом на змаганнях та офіційних тренуваннях під час Олімпіади в Італії. На інцидент відреагував навіть президент Володимир Зеленський, а також головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський. Верховна Рада направила звернення до МОК щодо підтримки скелетоніста.
Олімпійський комітет України повідомив, що після переговорів МОК запропонував альтернативу — використання чорної пов’язки або стрічки без персоналізації. Однак спортсмен це відкинув.
Зрештою, досягти згоди так і не вдалося, і МОК дискваліфікував Гераскевича перед першим заїздом 12 лютого.
Подвійні стандарти МОК
Гераскевич заявляв, що МОК непослідовний у своїх рішеннях. Наприклад, американський фігурист Максим Наумов приніс до Kiss-and-cry area — це спеціальна зона на аренах (переважно у фігурному катанні, гімнастиці, інколи в шорттреці), де спортсмен і тренер сідають одразу після виступу, щоб чекати на оцінки суддів.«зони поцілунків і плачу» фотографію покійних батьків — колишніх чемпіонів світу в парному катанні, які загинули в авіакатастрофі 29 січня 2025 року. Вони росіяни, які після завершення карʼєри виїхали до США.
А ось ізраїльський скелетоніст Джаред Файрстоун з'явився на церемонії відкриття в кіпі з іменами 11 ізраїльських спортсменів і тренерів, загиблих під час теракту в Мюнхені 1972 року.
Крім того, італійський сноубордист Роланд Фішналлер цьогоріч виступив у шоломі, на якому зображено російський прапор, хоч його заборонено демонструвати на майданчиках чи територіях під контролем організаційного комітету Олімпіади.
«На його шоломі зображені прапори країн, у яких він брав участь в Олімпійських іграх», — відповів МОК на запит Tribuna.com.
Що буде далі?
Міністр молоді та спорту Матвій Бідний назвав рішення МОК про дискваліфікацію Гераскевича «помилкою».
«Будемо виправляти цю помилку в правовому полі. Ця історія точно матиме продовження», — зазначив міністр.
Сам спортсмен у коментарі «Суспільному» припустив, що буде готувати позов до Спортивного арбітражного суду (CAS) і продовжувати боротися.
«Досі вважаю, що ми не порушили жодних правил і мали повне право виступати в цьому шоломі на рівні з іншими спортсменами, що робили подібне попередніми днями на цих Олімпійських іграх», — сказав він.
Ветеран та адвокат Масі Найєм запропонував «кооперуватись» для оскарження рішення щодо Владислава Гераскевича в CAS.
Тим часом власник monobank Олег Гороховський оголосив спортсменові премію розміром 1 мільйон гривень. А президент України Володимир Зеленський нагородив Гераскевича орденом Свободи — за «самовіддане служіння українському народові, громадянську мужність і патріотизм у відстоюванні ідеалів свободи і демократичних цінностей».