Стефанчук про своє ставлення до «економічного» бронювання: Я залишаюся скептиком

Про це він сказав на брифінгу, цитують «Українські новини».

Стефанчук визнав, що реалізація ідеї такого бронювання перебуває в дискусіях, однак, за його словами, жоден із відповідних законопроєктів не набере одностайної підтримки в залі парламенту.

«Мені потрібні конкретні цифри, конкретна математика, що ми з того отримаємо. І головне, чи забезпечить це рівність в українському суспільстві. Чи не буде такого, що війна стане просто справою тих, хто не може сплатити», — додав він.

Ще кілька місяців тому спікер Верховної Ради порівняв бронювання на основі високих доходів із «податком на боягузтво», який діяв у Середньовіччі. На його думку, такий механізм ніколи й ніде не працював.

Однак іще тоді він не виключав, що в Україні зрештою можуть запровадити таку систему бронювання, яка дала б громадянам із високими доходами право не бути мобілізованими.

Більше про «економічне» бронювання

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №11331, який визначає умови так званого економічного бронювання.

Згідно з ним, підприємці та компанії мають сплатити підвищений військовий збір розміром 20 тисяч гривень за кожного свого працівника, якого хочуть забронювати. Кому саме слід надати «бронь», вирішуватиме сам бізнес, визначаючи, хто є найбільш критичним для його роботи.

За словами одного з ініціаторів законопроєкту Вадима Галайчука, завдяки так званому економічному бронюванню Україна зможе профінансувати додаткову мобілізацію близько пів мільйона людей.

Відсоток заброньованих та саму процедуру бронювання визначатиме Кабінет Міністрів. Механіку сплати військового збору описали в іншому законопроєкті №11332. Згодом до парламенту також подали альтернативні законопроєкти, що передбачають інші моделі «економічного» бронювання —  № 11331-1 та № 11331-2.