Перейшли на українську, бо соромно перед онуками. Чи можливо вивчити мову за 28 днів
«Нещодавно була на розмовному клубі: туди прийшла пара старших людей, які сказали, що хочуть перейти на українську. Їм соромно перед онуками, які перейшли», — розповідає Наталка Федечко.
Вона — співзасновниця руху «Єдині», який від початку повномасштабного вторгнення росії безплатно навчає української всіх тих, хто через різні страхи досі не наважувався перейти на державну мову. Такі курси допомогли вже сотні тисяч громадян заговорити українською, а заразом і по-новому поглянути на нашу історію та літературу.
Як YouTube допомагає вивчити мову, що зупиняє людей від спілкування українською та чи правда, що людям старшого віку пізно ставати до навчання, — у матеріалі hromadske.
У шкільних коридорах лунала російська
«Коли ми з родиною переїхали в Київ, для мене довго не могли знайти українську школу поблизу. Для батьків це була прямо проблема. Зрештою, знайшли аж за 5 зупинок від дому. І навіть там на перервах діти говорили російською», — пригадує своє дитинство 67-річна Антоніна Водотовка.
Жінка родом із Херсона, деякий час жила в Полтаві — мала там українськомовне оточення. Переїзд ще дитиною до столиці все змінив: вона перейшла на російську, якою зрештою говорила десятки років і спілкувалася нею вже й зі своїми дітьми.
Тетяні Солодун — 54. Вона родом із Краматорська, де жила до 2022 року. Дитиною навчалася в російськомовній школі: каже, тільки такі там і були. Навіть коли сама стала викладачкою, жінка у «позанавчальний» час спілкувалася з оточенням зручною для них російською.
На уроках української ми спілкувалися українською. На перервах однозначно російською. Нам ніхто не прищеплював, як правильно українською говорити. Ми знали на той момент за програмою якусь історію України, який у нас традиційний підхід. Ось і все. Це було поверхнево, чесно кажучи.Тетяна Солодун, учасниця мовних курсів від Всеукраїнського руху «Єдині»
Для обох жінок переломним моментом стало повномасштабне вторгнення росії. І хоча вирує міт, що у старшому віці важко освоювати щось нове, Антоніна і Тетяна доводять зворотне. Зараз жінки добре володіють українською й дякують, зокрема, ініціативі «Єдині».
Антоніна згадує: «Про курси я дізналася через Навчально-соціальний проєкт для старших людей.Університет третього віку, наша керівниця особисто радила піти. Там пропонували декілька місць для навчання. Я собі обрала найзручнішу локацію — це була бібліотека.
Здивувалась, що багато моїх знайомих теж поприходили — вони приблизно мого віку, взагалі ніколи не говорили українською».
Тетяна ж потрапила на курси випадково: у столичну бібліотеку вона йшла просто почитати українську поезію, через яку прагнула глибше осягнути національну ідентичність. Там і побачила рекламу мовних груп.
«У музшколі просили доплату за викладання українською»
Рух «Єдині» у квітні 2022-го заснувала група активістів, які й до того тривалий час опікувалися мовними питаннями. Співзасновниця руху Наталка Федечко каже, що популяризувати українську почала більш як 5 років тому, коли проблема торкнулася її особисто.
Моя дитина пішла в комунальну музичну школу в Києві — там їй не могли забезпечити навчання українською. Нам запропонували, щоб ми за це додатково платили гроші. Це було вже після 2014 року — після початку війни. Зрозуміло, що мене це дуже обурило.Наталка Федечко, керівниця та співзасновниця руху «Єдині»
Так виникла ініціатива «Навчай українською». Проєкт допомагав викладачам гуртків і спортивних секцій переходити на українську. Він, зі слів Наталки, охопив близько чотирьох тисяч викладачів, серед яких чимало було зі східних областей.
А після повномасштабного вторгнення проєкт сконцентрувався на допомозі в переході на українську для всіх охочих. Так зʼявився рух «Єдині», який запропонував безплатні мовні курси.
Проєкт частково фінансують іноземні донори, а також він має комерційний складник — платні курси з підготовки до держіспиту, з професійного вивчення української для роботи та з написання структурованих текстів.
Безплатна ж програма для всіх триває 28 днів. Учасникам допомагають сформулювати мотивацію та подолати мовний барʼєр, а також працюють над поширеними помилками, яких припускаються у переході на українську. А ще відкривають світ українськомовного YouTube, наших фільмів, літератури, ігор, історії.
Учасників додають у чат в месенджері, де вони щодня отримують повідомлення з коротким завданням і поясненням, як його виконувати. А потім надходять і відгуки від модераторів. Також є окрема група, де учасники спілкуються між собою за підтримки модераторів, які можуть підказати чи прокоментувати якісь нюанси.
Щотижневі розмовні клуби закріплюють вивчене на курсі та допомагають закарбувати його у вжитку. «Єдині» влаштовують їх як онлайн, так і наживо. Фізично зустрітися можна у 25 містах і територіальних громадах: у бібліотеках, книгарнях, закладах освіти й культури. А в гарну погоду — просто неба.
«Ми виконуємо різні завдання — як-от промовляємо скоромовки одна одній, дізнаємося про діалекти, які є в різних областях… Розповідаємо про місця, які ми відвідуємо в Україні. Шукаємо помилки у телепередачах і фільмах», — ділиться Тетяна. Як освітянка, відзначає грамотність складання курсу: «Дуже добре, колитему повторюють через два заняття. Так краще запам'ятовувати».
Тетяні найбільше сподобалося завдання, де потрібно було прочитати вірші сучасних українських поетів. Саме вони переважно є учасниками розмовних клубів.Жінки тоді так захопилися, що вирішити вивчити й продекламувати не по одній, а по кілька поезій.
«Наша українізація зараз наступальна»
Дані опитування від Українська дослідницька кампанія, що проводить соціологічні опитування.«Рейтингу» від початку 2024-го свідчать, що лише 12% українців у побуті продовжують спілкуватися винятково російською. Ще 59%, навпаки, спілкуються тільки українською, а 28% використовують обидві мови. До речі, серед тих, хто говорить тільки українською, — 9% відзначили, що цілеспрямовано перейшли на неї нещодавно.
Позитивні зміни помітні й на свіжому дослідженні Неприбуткова аналітична організація, заснована у 1992 році. Проводить дослідження громадської думки й аналізує суспільні та політичні процеси.Центру Разумкова. Серед опитаних громадян українську назвали рідною 78%. Для порівняння: у 2017-му таких було 68%, а у 2006-му — 52%.
Нині у країні тисячі безплатних курсів, які допомагають вдосконалювати навички української, — зауважив у розмові з hromadske Державний правозахисник, завданнями якого є захист прав громадян в аспекті забезпечення користування українською мовою.уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.
Подібні проєкти впроваджують студентські й громадські асоціації — деякі для всіх охочих, а деякі профільно: для іноземців, військових, комунальників, людей старшого віку тощо.
З рухом «Єдині» мовний омбудсмен співпрацює вже кілька років. Вони спільно провели сотню розмовних клубів по всій Україні — зокрема й у прифронтових областях: Херсонській, Харківській, Донецькій і Луганській.
Тарас Кремінь наголошує: «Для нас принципово важливі програми у прифронтових областях, адже розбудовуючи мовну інфраструктуру, ми зміцнюємо духовно на цій території кожного громадянина, у якого не було можливості раніше спілкуватися українською.
Сьогодні кількість людей, які вільно спілкуються державною мовою, збільшується. У тому числі й завдяки цим курсам».
Учасники мовних курсів від руху «Єдині» задоволені досвідом. Антоніна й Тетяна відзначають свій прогрес і з приємною усмішкою згадують перші заняття. А ще, тепер вони полюбляють виправляти росіянізми, які чують від інших. І налаштовані захищати українську.
У мене є подруга 76 років, яка сказала: «Ти б не могла говорити зі мною російською?». Я відповіла: «Ні, не могла б. Я тебе не змушую говорити зі мною українською, але слухати ти мене будеш так».Антоніна Водотовка, учасниця мовних курсів
Крім мовних курсів, «Єдині» популяризують українську в соціальних мережах і проводять суспільні акції. Приміром, 18 серпня вони провели у містах України та за кордоном благодійну подію «Біжу за мову». В одному лише Києві до забігу долучилися пів тисячі людей. Прибуток направлять на організацію мовних курсів на деокупованих територіях.
Державний уповноважений Тарас Кремінь звертає увагу на участь у забігах мовних активістів — тих, хто з власної ініціативи надсилає скарги до міських голів, фіксує порушення у зовнішній рекламі. А також не допускає освітніх або культурних заходів з порушенням мовних прав і реагує на інші порушення мовного закону — зокрема, у сфері обслуговування.
Ми підтримуємо такі ініціативи, бо так ми ламаємо ситуацію. Ми завершуємо процес дерусифікації, наша українізація зараз наступальна. Тому ми підтримуємо кожну ініціативу, що наближає нашу перемогу і зміцнює нашу гідність.Тарас Кремінь, уповноважений із захисту державної мови
Цей матеріал підготовлений у межах спецпроєкту hromadske «Усвідомити себе» до 33-ї річниці Незалежності України.