Тисячі паломників УПЦ МП попри заборону прибули до Почаївської лаври «за Божим благословенням для України»

Про паломництво повідомляє інформаційно-просвітницький відділ УПЦ з посиланням на пресслужбу Почаївської лаври.

Піше паломництво до Почаївської лаври здійснюється з Кам’янець-Подільського напередодні престольного свята монастиря — Успіння Пресвятої Богородиці за За юліанським календарем — 15 серпня, що відповідає 28 серпню за новоюліанським та григоріанським календарямиюліанським календарем.

В УПЦ МП розповіли, що цього року паломників було так багато, що знадобилось майже 40 хвилин, аби всі вони пройшли через браму обителі. Зазначають, що прочани здолали 200 км «з молитвою за Боже благословення для України».

Речниця Тернопільської ОВА Надія Ящищак у коментарі «Суспільному» нагадала, що у 2023 році Рада оборони ухвалила рішення про заборону ходи на Преображення та Успіння Пресвятої Богородиці. За її словами, це рішення досі дійсне.

У поліції зазначили, що правоохоронці забезпечують безпеку та правопорядок. За словами речника Національної поліції у Тернопільській області Андрія Василика, цього року, як порівняти з минулим, учасників «значно менше».

На сайті УПЦ МП повідомляли про близько 30 тисяч паломників. Водночас прессекретар Почаївської лаври архімандрит Гавриїл у коментарі «Суспільному» казав про майже 20 тисяч прочан.

Хресна хода до Почаєва

Щороку в серпні віряни УПЦ МП здійснюють прощу з Кам’янець-Подільського кафедрального собору, що на Хмельниччині, до Свято-Успенської Почаївської лаври, долаючи близько 250 кілометрів пішки. У різні роки хресна хода збирала від 20 до 30 тисяч паломників, заявляли в самій УПЦ МП.

Хресний хід зазвичай триває з 19 до 25 серпня, тобто зі свята Преображення Господнього до свята Успіння Пресвятої Богородиці.

Доля Почаївської лаври

Почаївську лавру передали в оренду УПЦ МП у 2003 році, а договір про оренду уклали на 49 років — до 2052-го.

У квітні 2023 року в парламенті зареєстрували проєкт звернення до уряду про розірвання з УПЦ МП договору оренди споруд монастиря. Загалом до комплексу входять 18 будівель.

Автори документа заявили, що Свято-Успенська Почаївська лавра «є джерелом "русского мира"» і «стала форпостом антиукраїнських сил та осередком міжконфесійного протистояння й розбрату».

Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради також рекомендував перевірити дотримання умов договору про використання УПЦ МП споруд Почаївської лаври.

Тим часом Священний Синод Православної церкви України (ПЦУ) вирішив започаткувати свій чоловічий монастир із назвою «Почаївська Свято-Успенська Лавра Тернопільської єпархії ПЦУ».