Український інститут нацпам'яті не отримував від Польщі офіційних звернень щодо ексгумації жертв Волинської трагедії
Офіційні польські інституції не зверталися до Українського інституту національної пам’яті (УІНП) з проханням про ексгумацію тіл поляків, загиблих під час Волинської трагедії. Рішення про ексгумацію ухвалили на запит окремих польських громадян.
Про це голова УІНП Антон Дробович розповів в етері «Радіо Свобода».
Він каже, що два тижні тому писав листа до польського Міністерства культури та польського Інституту національної пам’яті, щоб там сказали, де саме потрібні пошукові або ексгумаційні роботи.
Водночас самі польські інституції запитів на ексгумацію поки що не робили. Проте до Інституту національної пам’яті звернулася польська громадянка з проханням про ексгумацію тіл її родичів. Її прохання в УІНП внесуть у план роботи на 2025 рік, каже Дробович.
«Тому що польські інституції, які цим займаються, роками не дають жодного прогресу. Я так розумію, що польські громадяни втратили надію на свої профільні інституції й уже пишуть нам напряму», — додає він.
За словами голови УІНП, з 2015 року українські могили в Польщі вандалізовано і не відновлено, попри домовленості. Також Польща, мовляв, не виконує своїх зобов’язань щодо створення робочої групи: українська частина групи вже сформована, а «від польської сторони немає жодних слідів активності».
Зазначимо, голова Інституту національної пам'яті Польщі Кароль Навроцький звинувачував УІНП в тому, що там вирішили проводити ексгумацію на основі заяв приватних людей, а не запитів, зокрема, його інституції. Він назвав це «змінами в домовленостях, які українська сторона вносить без консультацій».
Що передувало?
Напередодні в УІНП заявили, що у 2025 році планують провести пошукові роботи жертв Волинської трагедії у Рівненській області. Зазначають, що зроблять це у відповідь на звернення польських громадян.
Раніше міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявляв, що без розв’язання питання Волинської трагедії Україна не зможе вступити до Євросоюзу. Тим часом президент Анджей Дуда критикував такі твердження, які, на його думку, «йдуть у річищі політики володимира путіна».
Волинська трагедія
У роки Другої світової війни в умовах німецької окупації на теренах України діяли одразу декілька партизанських рухів. Це, зокрема, були загони Української повстанської армії (УПА) та польської Армії Крайової. Вони переважно вели свою боротьбу на Волині.
Тоді ж обидві сторони проводили обопільні етнічні чистки, аргументуючи це помстою за репресії упродовж минулих років та вже нинішні вбивства. Згідно з даними Інституту історії України, це був один із кривавих епізодів українсько-польського конфлікту часів Другої світової війни.
Згідно з польськими підрахунками, під час цієї трагедії з польського боку загинули щонайменше 35 тисяч людей, із яких 18 тисяч були ідентифіковані, а з українського боку загинули до кількох тисяч людей. Водночас, за даними проєкту Українського католицького університету (УКУ), з українського боку загинули від 9 до 10 тисяч людей.