«Місія триватиме»: парамедикиня Олена Герасим'юк про «Госпітальєрів» і важливість донесення правди про війну
Парамедикиня Олена Герасим’юк — одна з героїнь збірки «Бути собі ціллю». Це історії дівчат і жінок з інвалідністю, які активно борються за права людей з інвалідністю й незалежний спосіб життя.
Громадська організація Fight For Right випустила збірку «Бути собі ціллю» — збірку історій про лідерство жінок з інвалідністю в час війни. Її героїні — громадські діячки, волонтерки, спортсменки, військовослужбовиці й ветеранки, яким інвалідність не завадила творити потужні проєкти й робити свій важливий внесок у боротьбу. Одна з них — поетка і парамедикиня Олена Герасим’юк (позивний Гера). Перші роки війни Олена займалась волонтерством, а 2017 року долучилась до медиків-добровольців батальйону «Госпітальєри».
На війні Олена набула важку хворобу легенів, яка призвела до інвалідності. До великої війни «Госпітальєри» готувалися близько року, але, за словами Олени, попри досвід і підготовку, напад росіян у лютому 2022 року і для них «був несподіваним і підлим». Їй довелося перервати реабілітацію. Приблизно пів року Олена з командою працювала над тим, щоб забезпечити парамедиків усім необхідним, а потім знов долучилась до екіпажів.
Вже 26 лютого 2022 року у «Госпітальєрів» з’явився реанімаційний автобус для дальньої евакуації. У червні того ж року він зазнав аварії під час виїзду по поранених у Бахмут. Тоді загинула хірургиня Наталія Фраушер. «На похороні Наталії наш батальйон пообіцяв її родині, що наступний рейс назвемо на її честь. Місія Наталії триватиме попри все — вона далі рятуватиме людей», — розповідає Олена. Тож другий реанімаційний бус назвали позивним посестри Наталії Фраушер — «Австрійка». Вперше він виїхав у рейс у лютому 2023 року.
«Ми провели вже понад 8300 реальних евакуацій, — говорить Олена. — Я ніколи не могла уявити, що нам, філологам і культурологам за освітою, вдасться створити у добровольчому батальйоні таку систему евакуації».
Зараз стан Олениного здоров’я погіршився, тож вона вимушена була зробити перерву в роботі у батальйоні. Але й далі допомагає всім, чим може — зокрема поезією. «Слова, які я написала, лягли в основу пісні гуртів "Крихітка" і "Хейтспіч" "Під весняним дощем". Ми зібрали понад мільйон на дрони для десантно-штурмових військ через фонд "Повернись живим" та понад 350 тисяч на тактичну медицину для фонду "Лелеки". Цю роботу ми присвятили полеглим митцям і мисткиням, чиї життя забрало російське вторгнення», — розповідає поетка.
Олена їздить виступати за кордон. «У першу чергу моє завдання — донести правду про війну і звернути увагу європейців на наше горе, — каже вона. — Це небагато, але це максимум, який можуть поети на своєму місці. Війна — це жах, чорнота і трагедія для кожного, хто бачив її на власні очі. Ветерани — це перші, хто вам скаже, що війну треба припинити, але єдині, хто знає як. Я впевнена, що саме правда про війну від активних її учасників та учасниць (які не вибирали собі цей страшний шлях, але з гідністю його долають) може стати тим аргументом, який переконає і стимулює до активної дії закордонного читача».
Також ветеранка працює над великим проєктом про пам’ятування: «Є відчуття великої пустки, що з'явилося після усвідомлення втрат. Разом із письменником та військовослужбовцем Євгеном Ліром ми розпочали проєкт "Недописані", який має на меті систематизувати втрати серед людей літератури, спричинені російським вторгненням з 2014 року і понині. Ми готуємо сайт, де будемо повільно, волонтерськими силами, викладати опрацьовані матеріали про знайдені нами імена». Зараз проєкт «Недописані» уже доступний в інстаграмі.
За словами Олени, росія завдала непоправних втрат інтелектуальному сегменту України — вже понад двісті людей, які мали стосунок до літератури, загинули через російську агресію. Це автори, бібліотекарі, верстальники, перекладачі, промоутери літератури та інші. «Росіяни забрали їхні життя, але ми не дамо забрати їхні голоси. Тому разом з волонтерами ми шукаємо дані та можливості, щоб поширювати спогади і твори, перекладаючи їх для іноземної аудиторії», — каже Олена.
Більше про Олени та інших жінок-лідерок з інвалідністю читайте у збірці «Бути собі ціллю».
Авторка тексту Наталя Шевчук.
Стаття підготовлена в межах реалізації проєкту «Підтримка жінок з інвалідністю під час війни росії в Україні» та фінансується фондом Kvinna till Kvinna. The Kvinna till Kvinna Foundation не обов’язково погоджується з висловленими думками в цій публікації.
Матеріал опубліковано на правах реклами.