Центром Києва водили Маланку, збираючи гроші на «бавовну» (ФОТОРЕПОРТАЖ)
Вулицями та закладами Києва пронеслося дійство-переберія за участі Маланки, Василя, Кози, Діда та Чортів — з музикою, піснями і святковими дзвониками.
Ватага маланкарів та маланкарок вітала з прийдешнім Новим роком і збирала кошти на допомогу українському війську. Як це було — бачило hromadske.
Хода маланкарів пройшла від парку Шевченка і далі до майдану Незалежності й супроводжувалася музикою, піснями та святковими дзвониками.
Учасники дійства постійно нагадували глядачам, що збирають гроші для того, щоб допомогти зробити «гуркіт» і «бавовну» російським військам.
Гроші маланкарі збирали як готівкою у спеціальну коробку, так і за допомогою QR-кодів на волонтерські рахунки. Зазначають, що зібрані кошти підуть на пункти управління безпілотників.
Чому Маланка «так рано»?
Раніше свято Маланки в Україні припадало вночі з 13 на 14 січня, тобто на Старий Новий рік, але після переходу на новоюліанський календар дати змістилися — і тепер Щедрий вечір відзначають з 31 грудня на 1 січня.
Святкування Маланки походить від стародавнього, ймовірно, дохристиянського звичаю, але в українській народній традиції збіглося зі вшануванням преподобної Меланії — черниці, яка жила у V столітті в Римській імперії.
Також 1 січня вшановують святителя Василія Великого, тому Щедрий вечір ще називають Васильєвим.
В українській культурі свята знайшли вираження в «переберії» — народному карнавалі, коли учасники дійства переодягаються в костюми певних героїв, що виконують свої ролі.
Так, головними героями цього свята є Маланія і Василь, роль яких виконували відповідно хлопець і дівчина, а також Коза, Жид, Лікар, Чорти тощо. У цей день виконують особливі пісні, які називаються щедрівками, та вітають господарів із настанням Нового року, бажаючи всіляких гараздів у майбутньому.