Освіта для мінливого світу: учень майбутнього — який він?
Наприкінці року ми, освітяни, не лише підбиваємо підсумки, а й замислюємося, як рухаємося до головної мети — створення середовища, де кожна дитина може реалізувати свій потенціал.
Закон України «Про освіту» формулює амбітне завдання: «Різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка (…) здатна до життя в суспільстві, самовдосконалення і навчання впродовж життя». Це визначення — не просто ідеал. Воно знаходить своє відображення в конкретних реформах і проєктах Міністерства освіти і науки України.
Освітні реформи — це не лише зміни у програмах чи інфраструктурі. Це трансформація бачення, яким має бути український школяр.
Свобода й відповідальність
Ключова мета реформи НУШ — готувати учнівство до життя, допомагати визначити свої зацікавлення і сильні сторони, а також розвивати важливі компетентності, необхідні для професійного та особистого успіху. Основа цього підходу — розвиток у дітей навичок свободи й відповідальності, які є необхідними для дорослого життя.
З 2027 року старшокласники зможуть самостійно обирати профілі навчання та предмети/курси, які їм цікаві, — хай то буде STEM, гуманітарні науки чи творчі дисципліни. «Профільна» реформа старшої школи дасть учням та ученицям можливість поглиблено вивчати ті предмети, що відповідають їхнім майбутнім цілям, і створювати власну освітню траєкторію.
Але свобода вибору — це не тільки можливість вирішувати, що вивчати. Це й відповідальність. Кожен учень, обираючи свій шлях, візьме на себе відповідальність за власний розвиток, за те, як використовувати знання й уміння.
У 2024 році наша команда заклала основу для реформи старшої школи. Затверджено Державний стандарт профільної середньої освіти, який забезпечить школам та учням гнучкість у виборі профілю навчання і предметів чи курсів.
Окрім цього, розроблено зміни до ключових законів — «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту». Вони трансформують мережу навчальних закладів: академічні ліцеї стануть великими й відокремленими від початкових шкіл і гімназій. Саме так ми зможемо забезпечити той самий вибір: у ліцеях учнів буде достатньо, щоб обʼєднувати в групи для вивчення різноманітних предметів і курсів.
Оскільки ліцеї будуть окремими, гімназії зможуть приділяти більше уваги профорієнтації та показувати учням різні варіанти подальшого навчання — від академічних ліцеїв до професійно-технічних училищ. Учні випускатимуться після 9 класу, і адміністраціям шкіл не потрібно буде заохочувати їх переходити в 10 клас цієї ж школи, оскільки такого класу тут не буде. Це дасть учням більше свободи вибору, допоможе краще зрозуміти свої інтереси і здібності та знайти найкращий шлях для подальшого розвитку.
Цього року 30 ліцеїв проходять підготовку до пілотування профільної освіти. З 1 вересня 2025 року вони стануть першопрохідцями реформи, а їхні педагоги — менторами для вчителів інших ліцеїв, які долучатимуться до змін надалі.
Життєстійкість і самозарадність
Ми створюємо умови для учня, який зможе жити й діяти в обставинах невизначеності. Такий учень здатний застосовувати знання в реальних ситуаціях — від фінансової грамотності до критичного мислення.
Коли команда МОН дизайнувала реформу НУШ, то не передбачала навчання під час повномасштабної війни. Проте реальність вимагає адаптації: сьогодні учні мають застосовувати здобуті знання в умовах воєнного часу. Першим кроком до переосмислення освітніх галузей стало оновлення предмета «Захист України». Це не просто уроки військово-патріотичного виховання, а й здобуття практичних навичок, що необхідні кожному та кожній: домедична допомога й тактична медицина, військові технології, інформаційна безпека.
Щоб учні могли ефективно навчатися, створюються спеціальні осередки з інтерактивним обладнанням — симуляторами дронів, лазерними тирами і тренажерами. Один осередок створюють на цілу громаду, щоб охопити якомога більше дітей. На це держава виділила 1,64 млрд грн — 920 осередків уже створено.
Оновлення «Захисту України» стало першим прикладом того, як освіта реагує на сучасні виклики. Це не лише новий зміст предмета, а й підхід, орієнтований на практику.
Цьогоріч ми почали розробляти путівник освітніми галузями (вони обʼєднують споріднені предмети й курси). Ці путівники стануть відправними точками для зміни навчальних програм, підручників, наповнення кабінетів у школах. Важливо, що це не напрацювання документа заради документа. Це практичний інструментарій, який допоможе вчителю повʼязати державний стандарт і програми з викладанням у класі.
Учителі отримають держстандарт простою мовою, зрозумілі інструменти для підготовки цікавих і практичних уроків, нові програми навчання та підвищення кваліфікації. Автори підручників — рекомендації щодо створення матеріалів, які будуть цікаві учням. Адміністрації шкіл — моделі сучасних кабінетів: природничих лабораторій, майстерень, мистецьких студій. Наша мета — зробити процес навчання цікавим і практичним.
Головне завдання — поєднати знання з життям. Ми не тільки формуємо освічену людину, а й готуємо її до реальних викликів — від війни до постійних змін.
Конкурентоспроможний учень
Повномасштабна війна стала точкою неповернення в усіх сферах нашого життя. І у 2024 році, на третій рік широкомасштабної війни, ми свідомо перейшли від проактивного реагування на виклики до вибудовування стратегічних рішень в освіті.
Таким рішенням стало впровадження політики «Школа офлайн». Ми активно працюємо над тим, щоб повернути дітей до очного навчання, адже дистанційка, яка була відповіддю на виклики пандемії та війни, не може бути довгостроковою стратегією. Очна освіта формує зв’язки, навички взаємодії та спільноту, які є ключовими факторами для розвитку конкурентоспроможності учнів.
Повернення до очного навчання — це не просто рішення держави, а спільний крок до якісної освіти, який вимагає зусиль від усіх: батьків, дітей, учителів, місцевої влади.
Наші проактивні дії вже дали результати. Рекордні 7,5 млрд грн на будівництво укриттів у прифронтових і прикордонних з росією регіонах. Це створить умови для повернення 100 тисяч дітей до очного навчання. Майже 80 об’єктів активно будуються, і вже маємо успішні кейси. Зокрема, у прифронтовому Запоріжжі за 6 місяців коштом державної субвенції та співфінансування з місцевого бюджету звели підземну школу.
Всі укриття, які будують сьогодні як державним, так і донорським коштом, — протирадіаційні. Такі рішення дорогі: вивести в безпечний офлайн одну дитину коштує приблизно 100-150 тисяч гривень на одну дитину. Проте ці видатки — довгострокова інвестиція в майбутнє наших дітей і цілої країни.
Важливою частиною політики є збереження зв'язку з дітьми за кордоном і на тимчасово окупованих територіях. МОН упровадило скорочену програму для учнів, які навчаються за кордоном і в Україні, а для дітей на ТОТ — педагогічний патронаж з консультаціями та індивідуальним планом навчання.
2024-й став роком складних рішень і важливих досягнень для освіти. Ми заклали основу для системних змін, які допоможуть учням не лише здобувати знання, а й розвивати свободу, свідомість, життєстійкість і відповідальність.
Ми готуємо наших дітей до реального життя, де вони отримують не лише знання, але й навички, що допоможуть їм долати будь-які виклики. Даємо можливість обирати предмети, які відповідають їхнім інтересам і професійним амбіціям. Створюючи безпечні умови для навчання, ми не забуваємо про якість освіти.
Навіть якщо частина учнів змушена навчатися за кордоном, ми підтримуємо зв'язок з Україною, забезпечуючи збереження національної ідентичності та причетності до великої української родини.
Бо кожен з них — це потенціал, що здатний змінити не тільки своє життя, а й країну. І ми разом маємо підготувати їх до цього.
Це авторська колонка. Думка редакції може не збігатися з думкою авторки.