У Києві демонтували пам’ятник російському вченому та лавреату Нобелівської премії Івану Павлову
У Києві прибрали пам’ятник на честь російського фізіолога Івана Павлова, відомого своїми відкриттями у галузі рефлексів.
Про демонтаж пам’ятника повідомив Департамент територіального контролю міста Києва.
Пам’ятник науковцю розташовувався біля Олександрівської лікарні у Печерському районі столиці та підлягав демонтажу в межах дерусифікації.
У департаменті пояснили, що попри внесок Павлова в науку його постать пов’язана з імперським наративом. Крім того, там нагадали, що школа Івана Павлова проводила жорстокі експерименти не лише на тваринах, але й на людях. Зокрема, для цих експериментів брали безпритульних дітей віком від 6 до 15 років.
Демонтований пам’ятник тимчасово зберігатимуть на спеціальному майданчику для безхазяйного майна, а потім передадуть до Державного музею авіації України імені О. К. Антонова, де збирають інші прибрані об’єкти.
Загалом, станом на кінець січня 2025 року, в Києві у межах декомунізації та дерусифікації прибрали 118 таких об’єктів.
Більше про Павлова
Іван Павлов (1849-1936) народився у Рязані, на території сучасної України ніколи не жив. Він став відомий завдяки своїм дослідженням у галузі фізіології травлення та рефлексології, розділивши фізіологічні рефлекси на умовні та безумовні.
Зокрема, проводив досліди з уявним годуванням, виявивши, що тварини можуть асоціювати нейтральні звуки, наприклад дзвоник, із прийманням їжі.
Водночас ці експерименти можуть здатися жорстокими, оскільки вимагали хірургічних операцій. Крім того, собак піддавали повторюваним подразникам. Також наукова школа Павлова проводила умовно-рефлекторні експерименти на дітях та хворих.
Павлов також досліджував психофізіологію типів темпераменту та властивості нервових систем. Тому його праці вплинули не лише на медицину, а й на педагогіку та психіатрію.
У 1904 році вчений отримав Нобелівську премію в галузі фізіології або медицини, ставши першим Нобелівським лавреатом з російської імперії.
Після більшовистського перевороту Павлов критикував новий режим за насильство та погрожував покинути країну, але радянська влада вмовила його залишитися, щоб не втратити іменитого вченого.